У цьому році тренерський штаб криворізького «Кривбасу» оновився. Із командою на цей час не працює Олександр Любімов, натомість, до Сергія Мазура додались Сергій Святославович Воробей (тренерська кар’єра: «Кривбас», «Круоя» (Литва), «Колос» (Зачепилівка) та Андрій Андрійович Лазарчук (тренер воротарів дубля «Кривбасу» та «Олімпіка» Донецьк). Наприкінці зимового етапу підготовки тренерський штаб команди дав спільне інтерв’ю сайту громадської організації «Кривбас має бути». Як працювала команда взимку? Сергій Воробей: Зимою працювали там, де була можливість, зробили багато бігової роботи, а вже в березня повертаємось на футбольне поле. Доречі, хочеться подякувати Чайці Олегу Миколайовичу, Литовченку Роману Вікторовичу за співпрацю та можливість безкоштовно тренуватись на належному їм полі. Зараз плануємо більше роботи в тактичному напрямку, напрацюванні гри при стандартах, більше ігрових занять. Чи задоволені фізичною формою гравців? Сергій Воробей: Загальна фізична підготовка зроблена, може й не в повному обсязі, але, сподіваємось, до матчів обласної першості гравці будуть у відмінній фізичній формі. Взимку «Кривбас» взяв участь у двох турнірах — «Кубку Придніпров’я» та зимовій першості міста. Які завдання Ви ставили перед командою у цих турнірах та чи виконані вони? Сергій Воробей: В першу чергу у нас завдання через участь у цих турнірах підготуватись до весни. Щось виконано, щось ні. Добре, що намагаємось грати у свій футбол, наприклад у грі з Олександрією (Ю-19) повністю контролювали хід гри, однак погано, що допускаємо багато тактичних помилок. Ви самі бачили багато наших ігор і скільки голів в цих турнірах ми фактично забили собі самі: «Металург», «Колос», та ж Олександрія забивали нам після наших же помилок, які, нажаль, притаманні молоді. Це характерно для молоді, будемо забивати свої моменти – буде інша впевненість, буде більше перемог, тим більше, що в ігровому плані команда додає. Ви кажете про молодь, а чи плануєте залучати більш досвідчених гравців до команди? Сергій Воробей: Не все залежить від нас. Ми б і із задоволенням долучили по одному досвідченому гравцю у кожну ланку, але немає фінансової можливості. У Кривому Розі достатньо гарних гравців, завдяки системності, що була створена у часи президентства Поліщука, з’явилось багато сильних місцевих гравців, які можуть грати на професійному рівні. Але ми не можемо на сьогодні фінансово собі дозволити запрошувати їх. Сергій Мазур: Щоб був результат – треба гроші, а належного фінансового рівня у нас немає, що вважаю дивним для такого міста. На зимову першість ми грали із командами із Казанки, Новомиколаївки, Лозуватки, Софіївки. в усіх цих командах грають вихованці криворізького футболу із професійним досвідом, тому що там власники команд платять більші гроші за гру. А ми намагаємось дати можливість нинішній молоді потрапити у професійний футбол, однак без фінансів нормальну команду не збудуєш. Розкажіть, будь ласка, які завдання ставите на 2017 рік? Сергій Воробей: В першу чергу, наше завдання – виховати молодь, вважаю, що це правильний напрямок, головне — ми зберегли людей. Якби ми не брали участі в обласній першості, ми багатьох з них би втратили у футбольному сенсі. А взагалі, треба розпочати зі стратегії команди «Кривбас». Головна мета для нас — підтримка місцевих футболістів, що закінчили ДЮСШ та надання їм можливості стартувати у професійному футболі. Звісно, хочеться, щоб це було у Кривому Розі в команді «Кривбас», однак, як правильно каже Сергій Миколайович, для цього треба більші фінанси, а у нас навіть у інших команд Криворізького регіону в першості області та міста кращі фінансові можливості. Ми почали виступи у чемпіонаті області і, вважаю, із завданням переходу випускників ДЮСШ у професійний футбол, справляємось добре. У футбольному світі вважається успіхом, якщо хоча б один випускник переходить у професійний футбол. Давайте подивимось у нас на результати праці тренерів ДЮСШ «Кривбас» та нашої команди. В 2016 році до команди 2 ліги «Жемчужина» (Одеса) пішов воротар Максим Бойко. Цієї зими із «Інгульцом-2» підписав контракт Руслан Нікулін і зараз він вже поїхав на збори із першою командою, перед якою стоїть завдання в 2018 році виходити у Прем’єр-лігу. Згадайте вихованця криворізької школи «Шахтаря» (тренер Олександр Семеренко) Діму Медергасова, який в 2015 році виступав за нас в чемпіонаті області, а взимку перейшов до чемпіонату Туреччини. Цього року Діма виступав за молодіжну команду свого клубу та за сезон, якщо не помиляюсь, забив 6 голів та віддав 10 пасів. Зараз нашим тренерським складом узгоджено із тренерами школи спільний графік тренувань для декількох перспективних хлопців, що продовжують навчання та залучені нами до тренувань та ігор за «Кривбас». Сподіваємось, їх виступи у нашій команді в обласній першості допоможуть хлопцям, як і іншим нашим гравцям, вирости до професійного рівня і віримо, що саме в «Кривбасі» вони розпочнуть свою професійну кар’єру вже через рік-два. Доречі, на сьогодні у декого з наших гравців знов таки є запрошення, але, на мою думку, цим хлопцям треба мінімум до літа пограти з нами на аматорському рівні, а вже влітку пробувати свої сили в професійних командах, якщо, звісно, у нас самих на той час ще не з’явиться фінансове підґрунтя для 2 ліги. Скажіть будь ласка, як розподіляються обов’язки у команді? Сергій Мазур: фізична підготовка та тактико-технічні дії — зона відповідальності Сергія Воробея, підготовка воротарів – на Андрії Лазарчуку. Остаточні рішення по тактиці, складу приймаємо спільно, по воротарям втрьох, а польовим гравцям – вдвох. А якщо голоси розходяться? Сергій Мазур: Остаточне рішення за мною. Минулого року з командою також працював Олександр Любімов. Чому зараз його немає у тренерському штабі? Сергій Мазур: Олександр — мій друг, як і інші тренери, доречі. Коли у нього була можливість – він допомагав. Зараз він більше зайнятий у футбольній школі зі своїм роком, тому не встигає. Я йому вдячний за допомогу. Андрію, у нас здебільшого йшла мова в цілому за команду, а що можете сказати окремо про вратарську ланку, враховуючи, що це Ваш напрямок роботи? Андрій Лазарчук: Я почав працювати із командою восени. Робота, що проведена зимою, вважаю, дає свої результати. В першу чергу хочу сказати про Андрія Жигалюка. Він молодий, перспективний. Вважаю, на сьогодні він найкращий молодий воротар міста, але треба працювати і працювати. В зимовій першості набито багато шишок, але без них нікуди. Приємно що прислуховується до порад, почав впевненіше грати на виходах, керувати грою. Два роки тому, коли я працював із воротарями у дублі донецького «Олімпіку», він приїжджав до нас на перегляд, але був тоді занадто сирий. Зараз попрацювали взимку, весною нарешті виходимо на поле, то сподіваюсь, якщо буде так само відноситись до тренувань та гри, то до літа побачимо великий рух вперед. Також зараз залучаємо двох молодих хлопців із ДЮСШ «Кривбас», один з яких, як раз із команди Олександра Любімова. Хотілось би також одного досвідченого воротаря залучити, адже в чемпіонаті з одним воротарем ризиковано виступати. То, можемо запропонувати одного досвідченого гравця… Андрій Лазарчук: Кого? Є вихованець криворізького футболу,що в 17 років почав виступи у Вищій лізі чемпіонату України у складі «Кривбасу», а потім перейшов у «Шахтар»… Андрій Лазарчук: (посміхається), Дякую, ні, я вже прийняв рішення про перехід на тренерську роботу. Отримав ліцензію серії «С», далі рухаюсь вже в цьому напрямку. Питання до Сергія Воробея: Скажіть будь ласка, свого часу Ви тренували литовські команди та разом із «Круоя» зайняли 4 місце. Так ось гравці тої команди так згадують про Вас (мовою оригіналу): «С приходом в прошлом году на тренерский мостик Сергея Воробея наша команда заиграла в «не литовский» футбол. Отсюда и хороший результат – 4-е место. Считаю, что наше четвертое место в чемпионате во многом заслуга украинского тренера. Причиной успеха стали тактические занятия, подбор исполнителей в соответствии с его пониманием футбола и естественно, что это принесло свои плоды». Скажіть будь ласка, у який футбол хочете грати з «Кривбасом»? Сергій Воробей: Ми маємо контролювати гру, намагатись агресивно грати на кожній ділянці поля. Наприклад, із дублем Олександрії ми повністю контролювали гру, подивіться відео, але знов таки, фактично самі собі забиваємо….Нажаль, на сьогодні нам не вистачає балансу в усіх лініях, нападаючі поки далекі від оптимальної форми.

Свого часу я вивчав як розвивається німецький футбол. На сьогодні бундесліга заробляє більше всіх у світі. Так там 10 років тому була змінена стратегія, грають здебільшого місцеві вихованці, великі гроші вкладаються у дитячий футбол, а тому багато глядачів на трибунах, це все приваблює спонсорів. Більш свіжий приклад – збірна Ісландії, вони також йдуть по німецькому шляху. У нас же у молодь ніхто не вкладає…. Якщо не будемо вкладати гроші в дітей, будемо програвати та відставати.

Вконтакте

Facebook

Twitter

Google+

Одноклассники