Зараз нервовим навантаженням піддається кожен з нас, події в умовах війни суттєво вплинули на наш психоемоційний стан.

«Будь-який стрес — це нормальна, природна захисна реакція організму на вплив подразнюючого психіку фактора. У процесі реагування розрізняють три стадії: це стадія тривоги, стадія опору та стадія виснаження, — розповідає психотерапевт Анжела Припутень. — На першій стадії відбувається різкий викид гормону стресу — адреналіну, що приводить організм людини в «бойову готовність»: частішає серцебиття, підвищується артеріальний тиск, збільшується частота дихальних рухів, м’язи напружуються — організм мобілізує сили для протистояння реальній або уявній агресії.

Якщо дія агресивного фактора триває, слідує стадія опору, під час якої відбувається адаптація до напруги, що випробовується з метою зниження енерговитрат для боротьби зі стресом. Виявляється це внутрішнім занепокоєнням та підвищенням рівня тривожності.

Якщо і на цьому етапі не вдалося вирішити проблему, далі йде третя стадія — стадія виснаження. Фізичні та психічні сили вичерпуються, що відбивається на процесі ефективного функціювання організму. Саме в цьому стані люди стають схильними до виникнення різноманітних захворювань, таких як виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гіпертонічна хвороба, мігрень, низка шкірних захворювань та багато інших. Тобто, з одного боку, стрес — це фізіологічна реакція організму, з іншого боку, при тривалому впливі великої кількості сильних подразників страждає як психічне, так і фізичне здоров’я людини».

Читайте також: Арттерапія проти тривожних станів: поради кризового психолога

Як же допомогти собі впоратися зі стресом? Фахівець дала дієві поради.

«Забезпечте собі задоволення своїх фізіологічних потреб: сон, їжа, фізична та інтелектуальна активність. Думайте позитивно та будьте оптимістичні. Відчуйте позитивні емоції. Дихайте правильно. Дослідження показали, що дихальні практики — один із ефективних способів зберігати спокій у критичній ситуації.

Повільно (за 8−10 секунд) вдихніть і повільно видихніть. Слухайте музику, віддаючи перевагу класичній (вченими доведено, що музика здатна змінювати хімічний склад клітин організму). Проводьте час на природі або спілкуйтеся з тваринами (дослідникам вдалося довести, що тварини сприяють виробленню у людей гормону окситоцину, який позитивно впливає на наш емоційний стан).

Обіймайтеся частіше (про чудодійну властивість обіймів пишуть вчені з Університету Північної Кароліни, де проводився експеримент, що доводить: обійми знижують артеріальний тиск і уповільнюють частоту серцевих скорочень, що природно знімає стрес і дозволяє почуватися спокійніше)».

Читайте також: «Дозвольте собі плакати, кричати й навіть злитися»: психологічні поради, як пережити втрату рідної людини

307
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter