«Уникайте холоду та вологи» — лікар розповів, як лікувати у бійців окопну стопу
Про траншейну стопу вперше заговорили після Першої світової війни, коли солдатам доводилося довго сидіти в холодних вологих окопах. Розвивається хвороба при тривалій дії холоду чи вологи на кінцівки.
— Траншейна стопа — специфічне захворювання. Розвивається такий стан внаслідок тривалої експозиції до холоду, вологості або тривалого занурення стоп при температурі до 17 °C протягом понад 12 годин. Менша тривалість занурення при температурі 0 °C призводить до аналогічного ураження. Мікросудинний спазм з ішемією тканин є очевидною етіологією «траншейної стопи», — розповідає Віктор Кірейко, ортопед-травматолог медичної мережі «Добробут». — Найчастіше вражаються ноги, але стан цей може виникнути у будь-якій частині тіла, у тому числі і рук. Одужання триває довго, і може бути потрібна евакуація, оскільки можливий наслідок «траншейної стопи» — тижні або й місяці болю та інвалідності. Віддалені наслідки трапляються дуже часто, і ними є чутливість до холоду (вторинний феномен Рейно), хронічний біль, неврологічне ушкодження, гіпергідроз, атрофію шкіри та м’язів, деформаційні зміни.
— Які симптоми траншейної стопи?
— Для більш ретельно пояснення симптомів необхідно розглянути стадії протікання траншейної стопи. Перша стадія триває, поки продовжується вплив вологи та пониженої температури. Втрата чутливості — є ключовою ознакою першої стадії. Зазвичай чутливість втрачається повністю. Уражена кінцівка може відчуватися «дерев’яною». Друга стадія починається, коли постраждалий переходить у тепле середовище. Зазвичай триває всього кілька годин, але може тривати до кількох днів. Чутливість все ще втрачена, шкіра залишається холодною, а на ураженій ділянці з’являються блідо — синюшні плями. Може виникнути деяка набряклість, порушення ходи все ще може зберігатись. Третя стадія починається раптово. Оніміння кінцівки у пацієнта змінюється інтенсивним болем, що різко посилюється навіть при легкому доторканні до шкіри. Однак деякі уражені ділянки можуть залишатись не чутливими, шкіра стає яскраво-червоною, набряклою. При сильному ураженні можуть з’явитись пухирі, але зазвичай явних пошкоджень шкіри у цій стації немає. Четверта стадія може тривати кілька тижнів, декілька років, або наслідки можуть зберігатись на все подальше життя. Відзначається підвищена чутливість ураженої ділянки до холоду, кінцівка може залишатись холодною протягом декількох годин навіть при короткотривалому впливу холоду. Більшість пацієнтів мають хронічний біль, як правило, у відповідь на холод, а невеликі ділянки можуть продовжувати залишатися нечутливими. При сильному ураженні на цій стадії можуть проявитись некрози м’яких тканин. Що у надтяжких випадках може призвести навіть до ампутації.
Читайте також: «Дозвольте собі плакати, кричати й навіть злитися»: психологічні поради, як пережити втрату рідної людини
— Яка перша допомога?
— Зніміть взуття та шкарпетки, ретельно вимийте ноги, зігрійте їх у теплій воді з температурою 39°-43°С протягом 5 хвилин. Ретельно просушіть шкіру рушником. Під час сну бажано, щоб стопи були дещо вище тулуба та не надягайте шкарпетки. Ні в якому разі не використовуйте мазі, креми, крейду, зубний порошок, зубну пасту та інше несусвітню дурню для самолікування. Якщо нема доступу до теплої води, тоді ретельно висушіть шкіру ніг рушником, тканиною, папером. Зігрійте уражені ділянки, але не бажано, щоб температура перевищувала 43 градуси. Пам’ятайте, що шкіра на уражених ділянках занімівша, та ви не відчуваєте температуру. При спробах нагріти ноги біля багаття легко можете отримати опік. Бажано прикласти щось тепле до уражених ділянок хоча б приблизно відповідної температури.
— А влітку це захворювання рідше зустрічається?
— Безумовно, чим вища температура, тим рідше зустрічається цей стан. Але є стани, що схожі на траншейну стопу, але виникають у інших умовах. Наприклад «нога морського черевика» або «ступня моста» «sea boot foot» or «bridge foot» Цей стан був описаний під час Другої світової війни у моряків, які залишалися відносно нерухомими протягом понад чотирьох годин за раз, постійно носивши гумові морські чоботи.
Читайте також: Рятуйте психіку: кілька простих порад, як впоратися з емоційним вигорянням під час війни
— Ситуація — солдат дуже змерз. Відразу відігрівати ноги?
— Спочатку рекомендується боротися з симптомами загального переохолодження, якщо вони є. Не дозволяйте постраждалому ходити, накрийте його термоізоляційним покривалом, не знімаючи мокрий одяг. Пересувайте постраждалого у горизонтальному положення, евакуюйте у безпечне місце, де ви будете надалі надавати йому допомогу. Температуру в кімнаті, де буде знаходитись постраждалий, підтримуйте на рівні 28 °C якщо це можливо. Зніміть мокру одежу, взуття та шкарпетки. Накрийте постраждалого ковдрами, або чимось, що може їх замінити та зберігати тепло. Використовуйте активне зігрівання за допомогою нагрітих ковдр або того що може їх замінити, грілок, вітродуйки, теплої ванни, джерел променистого тепла. Дайте підігріту, але не гарячу рідину 40°-45°C.
— А яка профілактика траншейної стопи?
— Уникайте холодних та вологих умов. Якщо неможливо уникнути, максимально обмежте вплив. Вдягайте одяг, який забезпечує термозахист, але не стискає. Носіть водонепроникне взуття, яке не тисне. Регулярно міняйте шкарпетки. Ноги мають бути максимально сухими. Залишайтеся активними. Рухи важливі для підтримки адекватного кровообігу в кінцівках. Уникайте недоїдання, зневоднення та втоми.
Читайте також: Спати і їсти — обов’язково: поради Дмитра Карпачова тим, хто в стані стресу
1990
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter