— Молодий чоловік, прізвище якого не називаю із відомих причин, отримав важке поранення внаслідок бойових дій на сході, — розповів Борис Тодуров. — Це осколок від міни. Спочатку бійця доставили до військового шпиталю у Дніпро, і там наші колеги провели обстеження та побачили осколок у серці. Стан військовослужбовця стабілізували на той момент й буквально через день, розуміючи діагноз, санавіацією доправили в столичний Інститут серця.

Ми теж провели обстеження, і було вирішено оперувати воїна, оскільки осколок з гострими кутами знаходився у м’язі серця, відповідно м’яз рухається, а орган скорочується. Й ті гострі кінцівки осколка могли пошкодити коронарні артерії, клапан чи ще щось. Тобто в руховому органі гострокінцевий осколок завжди викликає травму, яка може бути фатальною. Тому оперативне втручання провели відразу — вже наступного дня, як до нас госпіталізували пацієнта.

Я не хотів підключати штучний кровообіг та зупиняти серце, тому що це додаткові ризики для людини. Тому виконував операцію на працюючому органі. Наклав спеціальний кисетний шов навкруги осколка, потім виконав невеликий надріз у серці та на струмені крові, який бився зі шлуночка, пінцетом вилучив осколок. Після того шов затягнули та закрили дірочку.

Крововтрата була всього 30−40 мілілітрів, тобто несуттєва для такого дорослого пацієнта. Операція тривала годину та двадцять хвилин і, на щастя, пройшла успішно. Боєць уже сидить та готується до виписки.
За словами Бориса Тодурова, операція тривала годину двадцять хвилин і пройшла успішно

— Тобто він може, якщо захоче, після реабілітації повернутись до захисту України?

— Під час даного оперативного втручання розсікалась грудна кістка й повний період реабілітації — це мінімум два — два з половиною місяці, тільки тоді вона зростеться. Місяця через три місяці пацієнт зможе виконувати певні фізичні навантаження й після тренування повернутись до служби, якщо матиме бажання.

— В медицині операція на працюючому серці — це рідкість?

— Зазвичай, коли осколок знаходяться всередині серця, то орган намагаються зупинити і потім вилучити чужорідне тіло. З одного боку, так безпечніше, але з іншої — є додаткові ризики для пацієнта. Оскільки я намацав той осколок і знав точну його локалізацію у серці, то виконав втручання на працюючому органі. Дійсно, це не зовсім стандартна операція і в своєму роді унікальна. Але в конкретному випадку вона була можлива без додаткових ризиків для пацієнта.

— Борисе Михайловичу, куди діли той уламок після операції?

— Всі осколки, які я видаляю військовослужбовцям, я підписую та зберігаю у спеціальних прозорих баночках у своїй шафі, тому що невідома подальша доля цих пацієнтів. А це — речові докази злочинів російської армії. Коли-небудь ці осколки стануть основою звинувачень у тероризмі нашої недружньої північної сусідки.

— Чи раніше доводилось виконувати операції подібного роду нашим захисникам?

— Ні, це не перша операція з видалення осколків у серці. Я думаю, що подібних операцій за всі ці роки ми зробили 5−6, а за останній час — таких пацієнтів троє. Їх доставляли до Інституту серця, й ми оперували їх на прохання наших колег військових медиків, з якими тісно підтримуємо зв’язок й в захваті від їхнього професіоналізму. Зовсім нещодавно я був у харківському госпіталі, після того у Дніпрі. Й хочу сказати: я приємно вражений від організації та відданості роботі військових лікарів, які приймають поранених буквально за кілька кілометрів від лінії фронту, надаючи первинну допомогу, та передають їх у руки колег з госпіталів. І якщо серед цих пацієнтів виявляються наші профільні — з ураженням судин, серцевими чи грудної клітини, їх відправляють до нашого медичного закладу.

Але перший етап, який буквально на лінії фронту, й на ньому вже надається хірургічна допомога лікарями, — це дійсно героїзм. Адже вони знаходяться в зоні прямого обстрілу і працюють в критичних бойових умовах з серйозним ризиком для себе, але така тактика дає можливість більше рятувати поранених. Наскільки мені відомо зі статистики за останні місяці, понад 70% поранених, які вчасно отримали медичну допомогу, після операцій та реабілітацій повертаються у стрій. Це ще раз демонструє те, що наші медики працюють на відмінно.

— Чи збільшилась від початку вторгнення кількість трансплантацій?

— Минулого року ми зробили майже 20 трансплантацій серця, в цьому році — лише шість. Але ми стараємось підтримувати і цей напрям роботи, хоча зараз важко, бо все заточене на допомогу пораненим. Особливість цієї війни в тому, що велика кількість поранених з бойовими травмами серед цивільного населення…

— Як війна вплинула на роботу Інституту серця? Адже під час бойових дій на Київщині російські окупанти серйозно пошкодили філію вашого закладу в Ірпені. Все, що могли, вони вкрали, а те, що залишилося, — зруйнували.

— Так, можна сказати, що наш філіал в Ірпені був повністю зруйнований. Там три тижні знаходились орки, вони стріляли у клініку з танків, розбили все обладнання, яке тільки могли. Прямі влучання у дах, стіни… Знищена вся інфраструктура — світло, вода, каналізація. Ні одного цілого вікна.

Наразі ми відновлюємо роботу цього центру. А в цілому війна внесла свої корективи у нашу роботу та життя. З першого ж дня ми зробили собі автономну систему — пробили свердловину, забезпечили себе водою, яка перед тим очищується. Забезпечили себе харчуванням з тримісячним запасом, поставили чотири генератори у клініку, облаштували великий підвал, який став укриттям для нашого персоналу та пацієнтів. Перші дні війни у нас у підвалі жило близько 500 людей разом із дітьми та пенсіонерами. Лікарі там і ночували, надаючи медичну допомогу цілодобово. Ми забезпечували життєдіяльність клініки та всіх цих людей, було складно.

А коли вибили орків з Київської області й запустили транспорт, персонал можна було вже змінити, і стало трохи легше. Але з’явились важкі поранені, яких ми приймаємо регулярно. Можна сказати, що проводимо і нетипові для нас операції, але завдяки тому, що маємо свої технології, потужну реанімацію та хірургію, ми можемо рятувати вкрай важких пацієнтів, яким надаємо високоспеціалізовану допомогу.

Читайте також: «Почалась сильна кровотеча»: на Донбасі українські хірурги провели унікальну операцію в бойових умовах

78
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter