Марна справа радити людині менше нервувати. Під час війни всі ми постійно знаходимось в стресовому стані. Підсвідомо (з точки зору організму) це означає: ми щохвилини маємо бути готовими рятуватись від небезпеки — бігти або захищатись від ворога, ховатись в безпечне місце, реагувати на звуки сирен чи вибухів. Ви, мабуть, помічали, що звук сирени вам час від часу вчувається, коли її нема, що гуркіт мотоцикла, який мчить по дорозі, видається звуком «шахеда» або ракети. І ви очікуєте, що от-от станеться вибух.

— Коли людина в постійному очікуванні біди, в якийсь момент організм не витримує, і може виникнути так звана панічна атака, зняти яку буває вкрай складно, — говорить відома невролог, керівниця центру «Головний біль» кандидат медичних наук Тетяна Майкова. — Зазвичай у здорової людини триває такий стан не дуже довго — годину-півтори. Але пережити його надзвичайно важко.

— Які симптоми характерні для панічної атаки?

— Дуже різні, тому що в ній беруть участь всі системи організму. Під час панічної атаки відбувається викид адреналіну — гормону стресу — та деяких інших речовин. Організму це потрібно, щоб задіяти додаткові можливості під час небезпеки. В цей момент тиск може різко підвищитись або, що буває значно рідше, знизитись. Реакція залежить від індивідуальних особливостей. Серцебиття пришвидшується або, навпаки, сповільнюється. Людина жаліється на те, що тисне в грудях, серце голосно стукає, що не вистачає повітря, кидає в жар, але кінцівки німіють, можуть стати холодними через спазм дрібних судин. Страшенно болить голова. Підвищується м’язовий тонус. Крім того, кишківник або активізується (і треба терміново шукати туалет), або, навпаки, зупиняється. Те ж відбувається й із сечовиділенням. А якби ми зробили аналіз крові, то побачили б, як підскочив або знизився цукор, змінились показники згортання крові, в десятки разів піднявся рівень деяких гормонів. І все відбувається миттєво.

— Це небезпечно?

— Для старших людей або для тих, у кого є проблеми з серцем та судинами — так, бо у них може виникнути інфаркт чи інсульт. Для решти людей ситуація не є катастрофічною. Але в момент панічної атаки їм здається, що з ними може статися щось непоправне. Виникає страх смерті, буквально тваринний страх, який неможливо подолати. Симптоми, які вони відчувають, реально тяжкі. Небезпечною є повторюваність ситуації. Панічні атаки свідчать про порушення системи адаптації організму, тобто втрачається здатність правильно реагувати на несподівані ситуації.

Будь-який криз — це універсальний механізм збудження. До речі, гіпертонічний криз — також один з проявів панічної атаки. Пацієнти часто скаржаться, що стандартні ліки проти тиску не діють.
«Панічні атаки свідчать про порушення системи адаптації організму, тобто втрачається здатність правильно реагувати на несподівані ситуації», — пояснює Тетяна Майкова

— Що ж треба робити?

— Прийняти спеціальний препарат, здатний включити певні реакції гальмування нервової системи. Це ж стосується будь-яких проявів панічної атаки. Але про те, щоб ліки завжди були з собою, людям, схильним до панічних атак, треба потурбуватись завчасно — звернутись до свого лікаря й отримати рецепт. Що ж до інших методів, які можна застосувати, щоб допомогти людині, у якої почалась паніка, то це і спеціальні дихальні практики, і намагання відвернути увагу з поточної ситуації на щось інше. Все це має на меті дочекатись, поки подіють ліки. Зазвичай потрібно близько сорока хвилин. Реально знизити рівень адреналіну допомагає хіба що фізична активність, якщо вона можлива. В усякому разі лягти й накритися ковдрою — не найкраща ідея в цьому випадку.

Читайте також: «Починаєте бігти на місці»: як самостійно справитись із панічною атакою

— Якщо людина починає плакати, це допомагає здолати стрес чи, навпаки, ситуація погіршується?

— Можливо, сльози, плач для когось підсвідома захисна реакція. Але є небезпека: людина припиняє себе контролювати, і у неї розкручується істерика, яку вона не може зупинити. Варто зрозуміти деякі особливості роботи нашого мозку: він повинен створювати запас енергетичних молекул (АТФ) на випадок будь-якого стресу. Причому причинами стресу є не лише події на кшталт масованих обстрілів, тяжких хвороб у близьких людей. Навіть зміна погоди організмом сприймається як стрес. На те, щоб його здолати, теж потрібна енергія.

— Чи можна її накопичити?

— Так. Треба, попри війну, на умови, в яких живемо зараз, намагатись лягати спати до 23.00, тому що саме в першій половині ночі організм виробляє багато необхідних нам гормонів, важливих речовин і, в тому числі енергетичні молекули АТФ. Якщо заснути не вдається, можливо, знадобляться снодійні препарати. Іноді допомагають заспокійливі чаї, тепле молоко з медом. І ще дуже важливо за годину до сну заборонити собі дивитись на екран мобільного телефону або комп’ютера. Яскраве світло екрана збуджує мозок. Я вже не кажу про ту тривожну інформацію, яку ми обов’язково знайдемо, читаючи новини. Звичайно, під час нічних тривог поточна інформація буває необхідною. Але багато людей просто стають залежними від пристроїв, мають щохвилини бути «на зв’язку». Це теж спричиняє витрату енергії, створюючи умови для панічних атак.

Читайте також: Загострення панічних атак — це нормально: лікар пояснив, як реагує організм перші тижні прийому антидепресантів

— Днями під час обстрілу столиці до одного з постраждалих довелося викликати швидку допомогу саме через панічну атаку, яку діагностували лікарі…

— Тому треба навчитись допомагати собі або один одному самостійно. Тоді не буде необхідності під час панічної атаки викликати людині швидку. На жаль, якщо стресові ситуації повторюються (а у нас це відбувається майже щодня і щоночі вже понад півтора року), якщо стрес стає хронічним, це призводить до втрати енергії, яку людина не встигає поновлювати. Дефіцит енергії поступово позначається на роботі всіх систем організму. Тоді й виникають цілком реальні захворювання серцево-судинної, нервової або інших систем. Краще цього не допустити.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, як підтримати дитину під час повітряної тривоги, коли виють сирени та чутно вибухи.

Читайте також: Не варто говорити, що «все буде добре»: психолог про те, чому не всі українці «звикли» до війни

339
Читайте нас у Facebook
та Instagram