Спекотне літо позаду, а от візити до лікарів-дерматологів якраз на часі. І це має логічне пояснення: треба перевірити, чи не з’явились наслідки перебування під сонячними променями? За словами відомої дерматологині Ольги Богомолець, однією з головних причин раку шкіри та меланоми є саме засмага. Ультрафіолет провокує появу змін в особливих клітинах шкіри — меланоцитах (що призводить до меланоми) і кератиноцитах (розвивається рак шкіри). Серед факторів ризику є й спадкова схильність. Але коли два фактори поєднуються, це особливо небезпечно. Тоді рак шкіри виявляють у молодому віці — в 35−40 років і раніше. І це відбувається все частіше. Любителів регулярно засмагати (коли фактор спадковості не виявлено) рак шкіри наздоганяє у старшому віці.

Небезпечна мода на кепки

— Вченим вдалося довести, що саме сонячні промені в багатьох випадках можуть «розбудити» здатність клітин шкіри утворювати пухлини, — говорить професорка Ольга Богомолець. — Зростання захворюваності відбувається по всьому світу. В останні десятиліття небезпека посилилась ще через витончення озонового шару планети. Раніше він був досить надійним фільтром для сонячних променів будь-якого спектра. А тепер сонце агресивніше впливає на людину.ВІДЕО ДНЯ

— Невже від цього неможливо вберегтись?

— Знизити ризики можливо. Треба дотримуватись деяких правил: обмежити час перебування на сонці, особливо в денні години, підібрати правильний одяг, користуватись сонцезахисними кремами, навіть під час плавання, а, помітивши нову незвичну родимку, якнайшвидше проконсультуватись у лікаря. Важливо також розпитати родичів, чи не було у когось в сім’ї раку шкіри або меланоми. Щодо дітей, то особливо небезпечне перебування на сонці для дітлахів, які мають сині, зелені або голубі очі, русяве волосся (це характерно для другого типу шкіри). Батькам варто звернути на це увагу.

Ми помітили, що локалізація раку шкіри у чоловіків і жінок певним чином відрізняється, і це ще раз доводить згубний вплив надмірного перебування на сонці. У чоловіків пухлини частіше діагностують на голові (особливо якщо є ділянки, не вкриті волоссям) та на торсі (наприклад, через захоплення риболовлею), а у жінок — на руках і ногах (там, де відкриті ділянки). Ще ми все частіше почали виявляти рак шкіри на… вушній раковині. Проаналізували, чому. І виявилось — через моду на кепки. На відміну від капелюхів і панам, кепки не прикривають вуха від сонця, і вушні раковини часто згоряють, навіть аж до появи пухирів. Це стосується і жінок, і чоловіків. Не обов’язково проблеми виникають одразу. Буває «накопичувальний» ефект. Тобто, коли людина засмагає з року в рік.

Жінки вже призвичаїлись користуватися сонцезахисним кремом для обличчя. Змащують ніс, щоки, а от вушні раковини — ні. Навіть не здогадуються, що вушка також потребують захисту. Чоловіки ж взагалі користуватись кремом не вважають за потрібне. Починають робите це лише тоді, коли потрапляють до нас вже маючи серйозну проблему.

«Після видалення пухлини у мене на вусі залишився ледве помітний рубчик»

…Ірина давно помітила у себе на вушній раковині невеличкий рожевий прищик, який не заживав. Коли ж він почав збільшуватись, жінка вирішила звернутись до лікарів у своєму місті. З онкодиспансеру Ірину відправили зі словами: «Ідіть звідси й не морочте голови». В одній приватній клініці випасали крем. А в другій, коли подивились утворення з допомогою дерматоскопа, стривожились.

— Я не була готова до того, що сказав лікар: «Це рак шкіри, базаліома. Можу видалити утворення лазером, але у вас залишиться дірка у вусі», — розповідає жінка. — Діагноз мене перелякав. Маю чоловіка, двох дітей. Як їм про це сказати? Стало так страшно! А коли ще й уявила своє вухо з діркою, просто розплакалась.

Почали з чоловіком шукати інформацію про рак шкіри, про методи видалення пухлин. І тут родичка, яка лікує дитину від гемангіоми в клініці Ольги Богомолець, порадила і мені звернутись туди («Факти» писали про лікування гемангіоми в публікації «Операція не потрібна: щоб гемангіома зникла назавжди, в клініці Ольги Богомолець призначають дітям спеціальний гель, яким мама сама змащує пухлину». — Авт.). Я записалась на онлайн-консультацію в Bogomolets clinic, надіслала фото новоутворення на номер +38 067 335 00 20. В призначений час Ольга Вадимівна провела прийом: все пояснила, заспокоїла мене. Після цього я вирушила до Києва.

— Як пройшла операція?

— Під місцевим знеболенням хірург прибрав пухлину, і мені сказали, що треба зачекати в палаті, доки фахівці в лабораторії дослідять видалені тканини. Через хвилин сорок мене знову запросили в операційну: довелось видаляти ще частину хряща, де залишались злоякісні клітини. Тільки коли з лабораторії надійшло підтвердження, що рана чиста, її зашили — зробили пластику. Операція тривала понад п’ять годин.

— Ніякої дірки на вусі не залишилось?

— Ні. Результат просто ідеальний. Є хіба що ледь помітний рубчик.

— Ви ж не одразу після видалення пухлини побачили, як і що зроблено?

— Майже тиждень, доки робили перев’язки, я навіть не намагалась подивитись, як виглядає моє вухо. Лікарка спитала, чи не хочу я побачити на планшеті, як виконували операцію. Спочатку я відмовилась. А потім стало цікаво — наважилась. Це вражаюче — наскільки велика була рана і як віртуозно зроблена пластика.

— Про засмагу вас попередили?

— Звичайно. Захисні креми, капелюх з полями, уважне ставлення до себе — це тепер найважливіші речі. Мені пощастило, що звернулася вчасно.

«Якщо червоний „прищик“ не заживає понад три місяці, звертайтесь до лікаря»

Розповідаючи про випадок з Іриною, Ольга Богомолець пояснює, чому пухлину, яка з’явилась на вусі, складно видаляти:

— Вушна раковина складається з хрящової тканини. Якщо дефект маленький, його можна закрити, використавши наявні місцеві тканини. А от якщо пухлина велика, то закрити рану нічим. Єдине місце з подібною тканиною — ніс, звідки ніхто не буде брати частинку. А от навпаки — буває: на носі місце видаленої пухлини іноді закриваємо «латочкою» з вуха. Щоб відновити вушну раковину, хірург докладає неймовірних зусиль. По суті — вушко «збирають» заново. Воно має виглядати естетично й анатомічно правильно.

— Наскільки часто трапляються випадки, коли людина звертається занадто пізно?

— Все частіше. Зараз, під час війни, багатьом здається, що у них є більш нагальні справи. Але це помилка. Зазвичай рак шкіри може розвиватися повільно, іноді роками. Існує думка, що він досить безпечний і не викликає метастазування. Це не так. Насправді метастази трапляються (залежно від форми раку) в одному-п’яти відсотках випадків. До того ж рак поступово «з’їдає» здорові тканини, утворюючи великі виразки. Через це обсяг операції, яку все одно доводиться робити, значно зростає.

Якщо ж йдеться про меланому, то вона надзвичайно швидко, іноді навіть упродовж року, проростає з поверхневого шару шкіри, де немає кровоносних судин і нервових закінчень, в більш глибокий. Тоді злоякісні клітини розповсюджуються по організму, створюючи метастази, і можуть вразити будь-який орган. А це вкрай небезпечно. Саме тому не втомлююсь повторювати: краще перевіряти будь-які підозрілі утворення, що з’являються на шкірі.
Якщо рак встиг пошкодити великі ділянки шкіри, судини, нерви, хірургам доводиться робити складні пластичні операції

Читайте також: Через діагноз «меланома» жінці провели дві операції й заборонили вагітніти: чому обстеження родимок важливе

— Якщо людина засмагала цього літа і занадто довго перебувала на сонці, у неї вже можуть з’явитися новоутворення?

— Це може статися і пізніше. Але якщо на будь-якій ділянці тіла є рожевий прищик, пухирець або плямка, які не заживають впродовж одного місяця, навіть якщо мастити їх протизапальним кремом, це привід обстежитись у дерматолога. Насторожити повинно будь-яке нове утворення на шкірі — темне чи світле, опукле або пласке. Якщо ми «вхопили» пухлину у верхньому шарі шкіри (епідермісі), видалили її, перевірили, чи не залишились злоякісні клітини, то ризику метастазування або рецидиву практично немає. Але певних правил доведеться дотримуватись і раз на пів року проходити профілактичний огляд у дерматолога. Бо людина, яка перенесла рак шкіри, має вищий ризик появи злоякісного новоутворення.

Крім того, підвищений ризик раку шкіри й меланоми мають люди, які перехворіли на важку форму ковіду (знаходились в стаціонарі, були на ШВЛ). Ми встановили такий зв’язок, спостерігаючи пацієнтів, які зверталися в нашу клініку і, на основі цих даних, опублікували наукову працю. Таким людям також рекомендоване регулярне відвідування дерматолога.

— Ви не раз розповідали читачам «Фактів» про ознаки меланоми, про абревіатуру АКОРД, в якій «зашифровані» ці характерні ознаки — асиметричність, зміни краю, окрасу, розміру, динаміка. На що треба звертати увагу, щоб не пропустити рак шкіри?

— Ознаки раку шкіри зазвичай суттєво відрізняються від меланоми (хоча зрідка трапляються і дуже схожі утворення). Меланома частіше буває темного кольору, вона схожа на родимку, або має вигляд пігментних плям. А для раку шкіри характерні тілесний або рожевий кольори. Прояви ж нагадують прищик (з твердою голівкою посередині) або пляму, яка злегка лущиться. Але нехай такі безневинні, на перший погляд, ознаки не вводять нікого в оману.

«Чоловік, у якого начебто знайшли 16 меланом, склав заповіт. А діагноз виявився помилковим»

В клініку Ольги Богомолець чоловік звернувся за додатковою консультацією. У висновку лікаря, який оглядав пацієнта за місцем проживання, було написано, що він виявив 16 (!) меланом.

— На щастя, ми не знайшли жодної, — розповідає Ольга Вадимівна. — А чоловік вже склав заповіт, бо приготувався до найгіршого перебігу подій. Він повірив людині, яка обстежувала його з допомогою дерматоскопа. Хочу зауважити: наявність в руках такого інструмента ще не свідчить про професіоналізм лікаря. В подібних випадках, маючи такий серйозний діагноз, варто звернутись в профільну клініку, де працюють онкодерматологи.

— Чи часто доводиться мати справу з лікарськими помилками?

— Вони трапляються. Прикро, якщо до них призводить самовпевненість людей, які вважають себе лікарями. Йдеться, зокрема, про косметологів. Наприклад, протягом місяця до нас звернулися дві молоді жінки, яким в різних (!) косметичних кабінетах прибрали пігментні плями на обличчі. Але виявилось, що насправді це поверхневі меланоми. Вони проросли, зруйнувавши великі ділянки. У однієї з жінок щока була серйозно пошкоджена. Треба було видалити пухлину так, щоб не залишилось злоякісних клітин, а потім виконати пластику на великій ділянці щоки. Нам це вдалося.

Другий випадок, про який хочу розповісти, не менш кричущий. На онлайн-консультацію звернулись родичі 89-річної пацієнтки, у якої рік тому на лобі з’явилась яскрава червона плямка і почала рости. Додому запросили дерматолога, який, за його словами, «випалив новоутворення лазером». Через кілька місяців пляма збільшилась в чотири рази, перетворилась на відкриту рану. Пухлина (базально-клітинна карцинома) пошкодила кістку черепа. Через неправильне лікування пацієнтка по суті стала паліативною. Зараз їй потрібне дообстеження з приводу проростання пухлини в склепіння та мозок.

А при вчасному зверненні можна вилікувати рак шкіри за одну процедуру. Всі оперативні втручання робимо амбулаторно, під місцевим знеболенням. І вони не мають вікових обмежень. Це важливо для пацієнтів літнього віку, з купою супутніх захворювань. Обсяг втручання на ранніх етапах мінімальний. І головне — на 99 відсотків є гарантія, що рак не повернеться, тобто що рецидиву не буде.

Читайте також: «Кровотеча може бути ознакою меланоми»: лікарка розповіла правду та міфи про родимки у дітей

— Як вдається досягти такого ефекту?

— Перш за все, має бути встановлений точний діагноз: не просто «рак шкіри», а форма раку. Від цього залежить план лікування. Звичайну хірургію ми також застосовуємо, якщо це дозволяє ситуація. Але треба визначити, чи проросли злоякісні клітини в оболонку нервів або судин. Це перевіряють в лабораторії — робиться аналіз видаленого матеріалу. Якщо проростання відбулось, то при проведенні операції за звичайною хірургічною методикою ризик рецидиву і метастазування високий. Тоді найкращий варіант — хірургія за методом MOHS (Мос або мікрографічна хірургія). Показаннями для Мос є плоскоклітинний рак, лентіго малігна меланома, базаліома шкіри обличчя, рецидив раку шкіри будь-якої локалізації та деякі інші захворювання.

— В чому особливості хірургії по MOHS?

— Порівняємо. Традиційно видалення пухлини відбувається так: хірург відступає кілька міліметрів (зазвичай 3−5 мм) від видимого краю пухлини — і видаляє тканини. Але «щупальця» пухлини можуть зміститися в будь-який бік і не потрапити в зону видалення. Тоді буде рецидив. Ризик складає 10−15 відсотків. В той же час через такий підхід втрачаються здорові тканини, які можна було б зберегти. Це важливо, коли йдеться, наприклад, про обличчя. Методика MOHS дозволяє під час операції видалити мінімальну кількість здорових тканин і перевірити, чи не залишились ракові клітини в рані. Тому хірург може кілька разів додатково видаляти тканини згідно з результатом лабораторного аналізу. Але це будуть буквально міліметри. Робиться все, щоб зберегти здорові тканини, особливо якщо це, наприклад, повіка, губа чи вухо.

— Як проводиться аналіз?

— Видалена пухлина заморожується, потім нарізається на сегменти і патолог досліджує кожен на наявність ракових клітин. І рана, і пухлина розмічені, як циферблат годинника, щоб не помилитись в розташуванні небезпечного сегмента. Видалення триває доти, доки з лабораторії не повідомлять, що злоякісних клітин немає. Значить ризик, що рак повернеться, мінімальний, а практично зводиться до 0,9 відсотка. Тобто ризик рецидиву, порівняно з традиційним методом, в 10 (!) разів менший.

Ми щасливі, що застосовуємо найсучасніші методи лікування раку шкіри і меланоми, а також ділимось досвідом з колегами під час практичних семінарів і наукових конференцій.

Читайте також: «Наречена помітила незвичайну родимку у мене на спині. Виявилося, вчасно: це була меланома «

120
Читайте нас у Facebook