«Пацієнти з коронавірусною інфекцією, які нині потрапляють у стаціонари, значно помолодшали»
Львівська лікарня швидкої допомоги — один із базових стаціонарів Львівщини, де рятують важких хворих на коронавірус. Станом на 12 квітня у ковідному відділенні лікарні перебували 565 пацієнтів — це найбільша кількість хворих з-поміж усіх ковідних лікарень області. Серед ускладнень у людей, які хворіють на коронавірус або перехворіли на нього, часто трапляються такі, що потребують хірургічного втручання. Які це ускладнення, що їх провокує і чи можна їм запобігти, в інтерв’ю «ФАКТАМ» розповів завідувач першого хірургічного відділення Львівської лікарні швидкої допомоги Гнат Герич.
«Антибіотики призначають лише тоді, коли приєднується бактеріальна інфекція»
— Гнате Ігоровичу, уже рік ви з колегами рятуєте людей, які хворіють на коронавірус або вже перехворіли і отримали ускладнення. Які це ускладнення?
— До так званих хірургічних ускладнень під час лікування COVID-19 належать три великі групи — це задавнені запалення кишківника, тромбози та кровотечі, що виникають у хворих, яким тривалий час вводили уколи із кроворозріджуючими препаратами.
Коли почалася пандемія в Україні, то першими ускладненнями, до яких почали залучати хірургів, були ті, що пов’язані із дисбактеріозом кишківника. Нам доводилося працювати із важкими формами запалення кишок. У деяких випадках, щоб врятувати людину, відлік йшов на хвилини.
Другий тип ускладнень з’явився приблизно через півроку після початку пандемії. Ми почали допомагати пацієнтам із тромбозами. Таких, до речі, дуже багато в нашій лікарні. У цих людей під дією ковідної інфекції швидкими темпами згущується кров. Утворюються кров’яні згортки — вони згодом забивають кровоносні судини, артерії, які постачають кров у тонку кишку, і це призводить до її швидкого змертвіння. Також часто у пацієнтів розвиваються тромбози судин нижніх кінцівок, що призводить до закупорок вен, артерій і провокує розвиток гангрен.
А буквально від лютого цього року ми зіткнулися із ускладненнями, які виникають внаслідок лікування, спрямованого на розрідження крові. Лікарі, застосовуючи коректні схеми лікування, намагаючись уникнути тромбозів, про які я вже говорив, колють пацієнтам кроворозріджуючі препарати, а вони у деяких людей можуть провокувати утворення великих гематом. Ці величезні згустки крові, часом до одного-двох літрів, організм самостійно не може розсмоктати. Їх потрібно прибрати оперативно.
— Кажуть, що пацієнти, у яких виникає запалення кишківника, це, як правило, люди, які займалися самолікуванням коронавірусу антибіотиками.
— Таке запалення може виникати і у пацієнтів, які лікуються від COVID-19 амбулаторно, і у тих, кого лікують у стаціонарі. Якщо говорити про тих, хто лікується вдома, то запалення кишківника зазвичай виникає у пацієнтів, які вживали антибіотики неправильно по часу, дозах і неправильно комбінували їх з іншими медикаментами. Або вживали антибіотики завчасно, коли ще у них не було показів для такої терапії, чи просто «для профілактики».
Друга група пацієнтів — це люди, яких коректно лікували у стаціонарах, але вони отримували дуже потужну антибіотикотерапію, щоб подолати запалення легень.
Читайте також: «У реанімації я 17 днів боровся за кожен ковток повітря. Через коронавірус повністю переглянув ставлення до життя»
— Що має людині підказати, що у неї запалення кишківника?
— Про таке запалення свідчать важкі діареї (до 20 випорожнень на день). Ці проноси не можна зупинити жодними побутовими методами типу активованого вугілля. Людина дуже швидко зневоднюється. Через великі втрати води можуть виникати водно-електролітні порушення в організмі. Лікування повинно проходити виключно у лікарні. Слід негайно звертатися до лікарів.
Внаслідок сильного запалення може розвинутися перитоніт. Дуже складне захворювання, при якому смерть настає у 90 процентах випадків. Найчастіше до лікарні з такими ускладненнями потрапляють пацієнти, яким за 50 років.
— Як приймати антибіотики, щоб не зашкодити собі?
— Перед тим як вживати антибіотики, проконсультуйтесь з сімейним лікарем. Фаховий лікар ніколи не призначить антибактеріальні препарати, не оглянувши пацієнта і не скерувавши його на обстеження.
Ще одне застереження — не «приписуйте» собі антибіотиків самі. Коронавірус викликає вірус, а антибіотики на вірус не діють. Їх призначають лише тоді, коли приєднується бактеріальна інфекція. Призначати антибіотики має виключно лікар.
Також хочу звернутись до сімейних лікарів: будь ласка, призначайте антибіотики виважено. Адже багато пацієнтів, яких нам доводилося рятувати, зізнаються, що, щойно прийшов позитивний ПЛР-тест, сімейний лікар призначив антибіотики, так би мовити, на випередження.
— Через масове вживання антибіотиків у нас скоро не буде чим боротися з певними бактеріями.
— Дійсно, про це говорять на усіх міжнародних конференціях, на яких останнім часом я був присутній дистанційно.
У всіх країнах масово застосовують антибіотики. А у нас їх можна придбати ще й без рецепта. Тому бактерії починають створювати резистентні (які не піддаються впливу) форми, а нові форми антибіотиків не встигають виробляти. За десять років можуть зникнути препарати, які вбивають певний вид бактерій. Бактерії просто стануть до них нечутливими.
— Велика група пацієнтів, яких вам доводиться рятувати, це люди з тромбозами.
— Особливо багато пацієнтів з тромбозами було рік тому, у перші місяці пандемії, коли ще не до кінця розробили і запровадили протоколи лікування. Тоді меншого значення надавали кроворозріджуючим препаратам. Хоча і зараз таких пацієнтів багато. Зазвичай це люди з венозними тромбозами і з мезентеріальними тромбозами, тобто з порушеннями кровопостачання тонкої кишки. При тромбозі судин тонкої кишки є лічені години, щоб видалити тромб, відновити кровопостачання і врятувати людину. Але, на жаль, багато пацієнтів довго терплять біль і звертаються до лікарів надто пізно, коли через відсутність кровопостачання уже починається некроз.
Таке ускладнення, як правило, виникає у людей, які лікувалися від коронавірусу вдома і не вживали препарати для розрідження крові. Також у групі ризику пацієнти, які самостійно лікувалися вдома і без необхідних аналізів приймали ліки.
Крім того, ми діагностуємо венозні тромбози, які утворюються у глибоких і поверхневих венах нижніх кінцівок. Тоді у пацієнтів також виникають серйозні проблеми.
«Зараз серед пацієнтів є молоді люди, часто без жодних супутніх хвороб»
— Що може свідчити про те, що у людини стався тромбоз?
— При мезентеріальному тромбозі виникають раптові різкі болі у животі. Людину нудить, вона блює, виникає здуття кишківника. За інтенсивністю цей біль становить 9 балів з 10. Якщо відчуваєте щось подібне, негайно викликайте швидку, у хірургів є лише кілька годин, щоб врятувати людину.
Що стосується тромбозів нижніх кінцівок, насторожити має, якщо на одній нозі раптово з’являється набряк, який не болить. Це може свідчити про тромбоз глибоких вен. При тромбозі поверхневих вен може бути локальний біль у місці утворення тромбу. Помітили такі симптоми у себе, не гайте часу, звертайтеся до хірурга. Особливо уважні мають бути пацієнти, у яких є хронічні проблеми із серцем.
— Щоб тромбозів не виникало, деяким пацієнтам, які хворіють або хворіли на коронавірус, призначають препарати для розрідження крові (антикоагулянти), але, як показали останні два місяці, вони також можуть тягнути за собою небезпечні наслідки.
— Мене, чесно кажучи, дивує, що мало хто з колег говорить про кровотечі, які виникають у деяких пацієнтів після лікування препаратами для розрідження крові. Хоча вони виникають у ковідних пацієнтів по всій Україні.
Звичайно, коронавірусну інфекцію і її ускладнення лікують за міжнародними протоколами. Але навіть упродовж року ми побачили коливання ускладнень. Потрібно на це реагувати і коригувати методи — відповідно до викликів.
Такі кровотечі — це справді велика проблема, адже, з одного боку, якщо є покази, людині потрібно вводити препарати для розрідження, щоб уникнути тромбозів. А з іншого — якщо ці препарати вводити тривалий час, вони можуть провокувати кровотечі, які також несуть загрозу здоров’ю і навіть життю пацієнта.
Утворення підшкірних гематом у місцях, куди вводиться ін’єкція, ми і раніше спостерігали, але ці гематоми були значно менші і організм людини сам міг їх розсмоктати. А від лютого цього року ми маємо справу з масштабними гематомами, які утворюються у заочеревинному просторі. І, що цікаво, при цих крововиливах видимих ушкоджень судин ми не бачимо. Лише за березень ми прооперували чотирьох пацієнтів з такими гематомами. Одну людину врятувати, на жаль, не вдалося.
Читайте також: «Через коронавірус моя кров втратила здатність згортатися, і я мало не загинула під час кесаревого розтину»
— Такі гематоми можна забрати лише за допомогою відкритої операції?
— Є різні методики. Це залежить від додаткової діагностики.
Якщо є гематоми або кровотечі у вільній черевній порожнині чи у великих просторах, де може накопичитися велика кількість крові, потрібно діяти швидко, адже людина може загинути. Усе залежить від згортання крові, локалізації, стану пацієнта. Іноді буває так, що людині потрібна операція, але анестезіолог не дає згоди через те, що легені надто вражені коронавірусом.
— Які симптоми свідчать про можливу кровотечу?
— Про кровотечу у заочеревинному просторі можуть свідчити болі у животі, які часом віддають у поперекову ділянку або у задню поверхню ніг. Цей біль схожий на біль при апендициті.
У нас був пацієнт, який скаржився на біль у животі і мав підвищену температуру. Запідозрили апендицит. Коли обстежили його на комп’ютерному томографі, виявилось, що у заочеревинному просторі хворого скупчилася рідина. Чоловіка вирішили терміново оперувати. А під час операції хірурги виявили у нього гігантську гематому — півтора літра крові, багато масивних згустків, хоч явно ушкодженої судини не було.
Також про кровотечі можуть свідчити болі під час того, як ви активно рухаєте ногами. Так трапляється тому, що кров’яні новоутворення часом виникають біля м’яза, який відповідає за діяльність нижніх кінцівок. Якщо ви помітили у себе такі ознаки, терміново зверніться до хірурга і зробіть КТ.
Читайте також: Чи є реальні підстави боятися вакцинації: коментар дала вчена-генетик з США
— Чи можуть виникати кровотечі у пацієнтів, які вдома приймають препарати для розрідження крові у вигляді таблеток?
— Наразі ми зустрічали такі ускладнення лише у пацієнтів, яких лікують у стаціонарі. Що стосується пацієнтів, які лікуються вдома і приймають таблетовані кроворозріджуючі препарати, то у них частіше виникають тромбози.
— З чим ви це пов’язуєте?
— Припускаю, що пацієнти, які лікуються вдома, проконсультувавшись із сімейним лікарем або на власний розсуд, п’ють препарати для розрідження крові, але не здають періодично коагулограму — аналіз, який показує рівень розрідження крові і фактори згортання крові. І не коригують дозу препаратів. Або їм треба взагалі припинити вживання таких препаратів.
«Хочеться ще раз попросити людей — дотримуйтесь карантинних обмежень, носіть маски, тримайте дистанцію, не ходіть на гучні забави, бо ви не уявляєте, що робиться у лікарнях», — говорить Гнат Герич
— Як за рік змінився збірний портрет пацієнта, якого доводиться лікувати від коронавірусу?
— Пацієнти, які потрапляють у стаціонари, значно помолодшали. Це основна тенденція. Якщо на початку пандемії це були переважно старші люди із супутніми хворобами, то під кінець літа — восени до нас почали госпіталізовувати людей середнього віку. Зараз серед пацієнтів є молоді люди, часто без жодних супутніх хвороб. Буває так, що вірус значно вражає легені здорової людини за одну-дві доби. Тому усім нам потрібно бути особливо уважними до себе.
— Вас коронавірус також не оминув.
— Я захворів одним із перших серед медпрацівників лікарні швидкої допомоги у Львові. У мене була вірусна пневмонія. Дуже цікаво було спостерігати за реакцією знайомих, сусідів. Багато хто говорив, що вірусу нема, а коли я захворів, почали мене уникати і ще довго ставилися з обережністю.
Ми з колегами з’ясували, що усі протокольні методи захисту медперсоналу від коронавірусної інфекції виявилися неефективними. Найбільша група ризику — медперсонал хірургічних спеціальностей. Зважаючи на специфіку нашої роботи, хірурги, гінекологи, урологи змушені десятки разів перевдягатися і митися, щоб брати участь у різних операційних втручаннях. Нам доводиться зі стерильного одягу, який використовують під час операцій, перевдягатися у нестерильний протиепідемічний, який ми використовуємо у побуті під час роботи з коронавірусними пацієнтами. І під час цих перевдягань є великий ризик заразитися.
Також у кожного з нас є контакти поза лікарнею, під час яких теж ризикуємо підхопити вірус. Навіть були такі дискусії, що на час пандемії лікарям взагалі треба жити у лікарнях і нікуди не виходити. Але, зважаючи на кількість хворих, ми і так майже живемо у лікарняних стінах. Єдине, про що зараз хочеться попросити людей, — дотримуйтесь карантинних обмежень, носіть маски, тримайте дистанцію, не ходіть на гучні забави, бо ви не уявляєте, що робиться у лікарнях.
Читайте також: Коли завершиться нинішня хвиля захворюваності на COVID-19: академік Володимир Широбоков дав прогноз
Як раніше повідомляли «ФАКТИ», в Україні стабілізується ситуація з поширенням COVID-19. За даними МОЗ, зараз країна знаходиться на піку третьої хвилі коронавірусу
163
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter