Наталка старанно повторює за логопедом звуки. Поки що їй вдається не все. Та це й не дивно: заважає вроджена вада обличчя. Її намагаються усунути лікарі столичного «Охматдиту». Зробити це їм непросто ще й через те, що першу операцію, виконану в ранньому віці, дівчинці зробили невдало. Тепер доводиться виправляти помилки. Знадобиться серія хірургічних втручань.

— Перший етап пройшов добре, — розповідає мама дівчинки, яку, як і прийомну доньку, звуть Наталею. — Вдалося припідняти носик, прибрати рубці, які утворилися після зробленої колись операції. Тепер Наталочка навчилась їсти так, щоб їжа потрапляла у стравохід, а не в носову порожнину. Вже вміє пити сік через трубочку, дмухати. Адже вада є не тільки косметичною. Ми займаємося з логопедом, ортодонт виготовив спеціальну пластину, щоб щелепа правильно розвивалась. Відверто кажучи, я й не уявляла, скільки проблем треба буде вирішити, щоб вилікувати дитину. Але лікарі налаштовують нас на хороший результат. Тому і ми в нього віримо.

…У цю багатодітну сім’ю Наталка прийшла лише пів року тому. Їй дуже хотілося, щоб у неї були мама й тато. А у Кагаловських було двоє своїх дітей і четверо всиновлених. Тож Наталка стала сьомою.

— Тепер вона всюди, беручи мене за руку, з гордістю промовляє: «Моя мама», — каже Наталя. — Це дуже приємно. Дівчинка лагідна, світла, доброзичлива, наче створена для нашої сім’ї. Її люблять і всі наші діти, і однокласники.

— Вона не комплексує через вроджену ваду?

— Ні. На те, що обличчя у неї не таке, як у інших, поки уваги не звертає. Але так буде не завжди. Тому ми, щойно взяли Наталку до себе, почали шукати лікарів, які їй допоможуть. Звернулися за порадою до волонтерки Марти Левченко, засновниці благодійного фонду «Місто добра». Саме Марта розшукала для нас контакти керівника столичної дитячої лікарні «Охматдит» Володимира Жовніра. А він одразу відгукнувся і організував консультацію у пластичних хірургів. Приїхавши до лікарів, ми зрозуміли, що потрапили саме туди, куди потрібно. В коридорі я побачила дітей з такими самими проблемами, як у Наталки.

— Там були ті, кого вже прооперували?

— Так. Стало зрозуміло, який може бути результат. І він мені сподобався.

Читайте також: «Після операції на серці лікарі не вірили, що зможу народити дитину»: історія єдиної в Україні жінки, яка стала мамою, незважаючи на критичну вроджену ваду

— В Україні щороку з’являється на світ понад 400 немовлят з вродженими вадами типу «заяча губа» та іншими, для яких характерне незрощення піднебіння, розщелина губи, — говорить генеральний директор Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Володимир Жовнір. — Через наше відділення пластично-реконструктивної мікрохірургії проходить близько 40 відсотків маленьких пацієнтів з такими вадами з усієї України. Діти потребують складних пластичних операцій та комплексного лікування. Але завдяки тому, що пластичні хірурги «Охматдиту» мають великий досвід, забезпечені витратними матеріалами та необхідним обладнанням, операції виконуються успішно. Дуже важливо, щоб про це знали лікарі на місцях, тому що в багатьох випадках першрі втручання бажано зробити якомога раніше — в два-три місяці, тобто почати лікування вчасно.

Крім того, зараз ми розширюємо співпрацю з такою відомою Міжнародною благодійною організацією, як Smile Train. Вона опікується маленькими пацієнтами з патологіями та дефектами обличчя по всьому світу, з 2009 року співпрацює з «Охматдитом». Новим етапом співпраці стане залучення до програм реабілітації ортодонтів, логопедів та психологів. Таким чином лікарі зможуть не тільки позбавити дитину вади обличчя, але й вберегти від психологічних травм.

«Наталка вже чітко може сказати про свою мрію: «Хочу на море!»

Коли Кагаловські вирішили взяти дітей з дитячого будинку, то перш за все запитали у своїх, чи не будуть вони проти цієї ідеї.

— Ми сказали сину й донці (зараз їм 11 і 9 років), що мама й тато будуть так само обіймати й пригортати до себе нових діток, будуть їх любити, але любові вистачить на всіх, — продовжує Наталя. — Наші діти сприйняли це добре. Для них велика дружна сім’я — це нормально. Ми ж мріяли саме про таку, бо і я, і чоловік з багатодітних родин.

— А маленька Наталка прийшла у ваш дім порівняно недавно…

— Так. Якось ми були в дитячому будинку, пригощали дітей смаколиками і помітили цю дівчинку. Вихователі розповіли, як сильно вона хоче в сім’ю і як важливо було б знайти гарних хірургів, щоб усунути ваду обличчя. Адже без цього дівчинка не зможе добре розмовляти, добре виглядати. Ці слова не йшли з голови, так нам захотілося допомогти дитині. Зараз, крок за кроком, це й робимо. Наталка світла й ніжна дівчинка. Але при цьому ще й дуже сильна, терпляча.

— Вона важко перенесла операцію?

— Лікарі зробили все можливе, щоб післяопераційний період проходив безболісно. Але навіть коли знеболювальні препарати відмінили, Наталка не скаржилась. Ніяких ускладнень у неї не було. Ранки вже загоїлись, донька з радістю ходить до школи, робить уроки, дуже старається.
Під час першого етапу операції спеціалістам столичного «Охматдиту» довелось не тільки виправляти Наталці носик і губи, а й усувати рубці, які утворилися після невдалого хірургічного втручання, виконаного недосвідченими лікарями

— Як до неї ставляться в класі?

— Добре. Вчителі налаштовують дітей, щоб вони з розумінням сприймали Наталчину незвичайність, тим більше що з часом її обличчя стане таким, як і у всіх. Вимова ще не зовсім розбірлива, але й це ми виправимо. До речі, про свою мрію вона говорить досить зрозуміло: «Знову хочу на море!» Влітку у нас вже була така подорож. Церква подарувала нашій сім’ї мікроавтобус, і ми тепер можемо мандрувати всі разом. Позитивні емоції, нові враження дуже важливі для того, щоб діти гармонійно розвивались і вчилися мріяти.

«Вади обличчя формуються в перші тижні вагітності й помітні у плода під час ультразвукового дослідження»

В картотеці відділення пластично-реконструктивної мікрохірургії «Охматдиту» фотографії дітей, які народилися з вадами обличчя. Порівнюючи первинні фото з тими, на яких діти вже позбулися вад, важко повірити, що такого результату можна було досягти.

— Дуже важливо вчасно почати лікування, — говорить завідувачка відділенням Наталія Тетруєва. — Наприклад, перша операція — пластика губи — робиться в чотири — шість місяців, відновлення піднебіння виконуємо до року, кісткову пластику альвеолярного паростка — після семи років, а виправляємо ніс десь у 15 років. Коли йдеться про таку патологію, як «заяча губа», неможливо повністю виконати корекцію під час одного хірургічного втручання. Маючи великий досвід, складаємо поетапний план лікування.

Читайте також: «У 6-річної доньки будь-якої миті міг трапитись інфаркт чи інсульт»: дитину на операцію на відкритому серці, яку провели у Львові, доправили гелікоптером

— Варіантів вад, які мають схожу назву, багато?

— Так. Вони бувають дуже різні — в одних випадках дитина народжується з розщелиною губи, в інших — ще й з незрощенням піднебіння. Виправити це набагато складніше. Але всі можливості у нас для цього є — і досвід, і апаратура, і витратні матеріали. Особисто я пройшла стажування з пластичної хірургії ще 25 років тому в Німеччині, брала участь в складних операціях. З того часу не раз бувала на конференціях з пластичної хірургії. Ми з колегами стежимо за новими технологіями. А вони ж постійно вдосконалюються, завдяки чому операції на обличчі стають більш ефективними.

— Чи складно буде повністю виправити ваду обличчя у Наталки?

— Ми намагаємося це зробити, застосовуючи весь спектр заходів. Ускладнює ситуацію втрата часу. Зараз ортодонт зробив дівчинці спеціальну пластину, яка сприяє формуванню правильного прикусу. Побачимо, чи покращить це розвиток піднебіння. Якщо ні, в арсеналі маємо хірургічні методи його реконструкції.
Наталія Тетруєва (на фото зліва) та Володимир Жовнір сподіваються, що дівчинці вдасться повністю відновити обличчя. До того ж мама багато займається з дитиною над виправленням мови

— Вроджені вади обличчя у дітей не є рідкісними.

— Серед інших вроджених вад вони на одному з перших місць. За міжнародною статистикою, приблизно одна дитина на тисячу новонароджених має ваду обличчя. Але ці діти і фізично, і ментально здорові. Тобто якщо виправити ваду вчасно, із застосуванням нових методик, ніхто й не здогадається, що з обличчям у дитини щось не так. Щоправда, важливо, щоб з самого початку з дитиною працювала мультидисциплінарна команда, в складі якої, крім хірургів, є логопеди, ортодонти, якщо потрібно, — лори. Чим раніше почнеться реабілітація, тим краще.

Читайте також: «Наш син при народженні важив 730 грамів. Тепер, в 3 рочки, допомагає мені… начиняти перці»: малюка врятували в столичному перинатальному центрі

— Чи вдалося з’ясувати причину появи такої патології?

— Приблизно 15 відсотків — це спадкові форми. Але в інших випадках важливими чинниками є згубні звички жінки під час вагітності (паління, вживання алкоголю). В ході досліджень доведено також, що спричинює вади обличчя неповноцінне харчування майбутньої мами, нестача вітамінів групи В, фолієвої кислоти. Вада закладається дуже рано — на шостому —восьмому тижні вагітності.

— Її можна помітити під час ультразвукового дослідження?

— В деяких випадках так. Повторюся: ваду можна буде повністю виправити, вона не позначиться на розвитку дитини. Краще, якщо батьки до цього психологічно готові. Адже їм доведеться деякий час витрачати багато зусиль. Наведу кілька прикладів. Зараз ми будемо оперувати чотиримісячну дитину, яка народилася з «заячою губою». В сім’ї вже є старший хлопчик, якому шість років, і в нього була така сама вада. Але завдяки проведеним операціям, роботі з ортодонтом, з логопедом, у дитини вже все нормально. Батьки разом з лікарями пройшли складний шлях і подолали хворобу. Тепер цей шлях їм доведеться повторити.

— А чи вистачає батькам інформації про можливість успішних операцій з приводу вад обличчя?

— На жаль, нам досить часто доводиться виправляти помилки хірургів без відповідного досвіду, які беруться оперувати. Краще, якщо діти отримують допомогу в спеціалізованих центрах. Наприклад, у нашому, де вона надається безкоштовно.

Раніше під час прямої лінії «ФАКТІВ» дитячий хірург Ольга Горбатюк розповіла про вроджені вади у плода, коли їх краще їх усувати і що робити, якщо час був упущений.

Фото із сімейного альбому
140
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter