VNews.com.ua

Про панічні атаки та супроводжуючи прояви розповідає лікар-психіатр Євген Скрипник

Июль 09
22:36 2023

Багато пацієнтів звертаються до неврологів чи психіатрів з тим, що в них виникає пронос, саме коли вони хвилюються або переживають стрес, або кожного разу коли йдуть на вулицю. Люди змушені постійно бігати до вбиральні, приймати таблетки. Намагаються не вживати їжу перед дорогою, намагаються побудувати свій маршрут так, щоб був близько туалет! Бояться заторів, чи їздити автобусами, маршрутками тощо. Уникаюча поведінка формує розлад — синдром роздратованого кишківника у вигляді панічного розладу. Що це за проблема і як з нею боротись — читайте далі.

— Тривога — це стан психічного здоров’я, що включає в себе довготривалі прояви значного занепокоєння, нервозності або страху. У деяких людей вона також може викликати фізичні симптоми, зокрема діарею. Якщо ви схильні до діареї після стресових або тривожних ситуацій та подій, які викликають занепокоєння, то маєте розуміти, що ви не самотні. Досить поширеним явищем є розлади шлунку, пов’язані із занепокоєнням, — пояснює «ФАКТАМ» невропатолог, лікар-психіатр Євген Скрипник. — Ще з 1940-х років дослідники знали, що стрес може викликати кишкові спазми, які потім можуть спровокувати діарею. Це відбувається через зв’язок між кишечником і мозком, відомий як кишково-мозкова вісь. Ця вісь з’єднує центральну нервову систему з ентеральною нервовою системою, яка діє як нервова система кишечника. Вона допомагає регулювати процеси у вашому шлунково-кишковому тракті. Але вона також впливає на ваші емоції та поведінку через зв’язок з мозком. Кожна людина переживає стрес, який є типовою реакцією людини на життєві ситуації, і кожен може час від часу відчувати стресову діарею. Однак є різниця між стресом і тривогою. Якщо ви відчуваєте хронічний стрес протягом тривалого періоду, у вас може виникнути тривога. Це може призвести до хронічних нападів діареї.

Читайте також: Чи можуть панічні атаки призвести до інфаркту та інсульту: пояснює лікар

— Наскільки це поширено й пацієнти якого віку найчастіше мають таку проблему?

— Кожен 5 пацієнт з панічними атаками, має проблему з кишківником! Синдром роздратованого кишківника у вигляді панічного розладу в середньому спостерігається у 10% пацієнтів, які до мене звертаються. Але після повномасштабного вторгнення чисельність скарг на цю проблему поступово зростає, адже стресів, переживань та панічних атак теж побільшало. Пацієнтами є зазвичай є жінки віком 40−50 років, вони більш вразливі до психоемоційних перезавантажень, тому що емоційні. Із тривожно депресивними розладами й панічними атаками до мене більше звертаються дівчата та жінки віком 28−33 років. Вони довго не звертаються до лікаря, мають уникаючу поведінку, що потім з роками й призводить до проблеми із синдромом роздратованого кишківника. Симптоми — біль і дискомфорт у животі, які не зникають або постійно повертаються, спазми в шлунку, підвищене газоутворення, діарея, закреп або чергування діареї та закрепу.

— Наведіть приклади із практики, і як саме проявлялась у пацієнтів та сама уникаюча поведінка?

— Нещодавно до мене звернулась жінка 40 років, вона вже близько 5 років майже не виходила з квартири. В неї двоє дорослих дітей, які живуть окремо в сусідньому місті, мають свої сім’ї. Але жінка боялась до них поїхати, максимум могла ходити пішки до магазину, який за 50 метрів від квартири. Манікюр вона ходила робити додому до майстрині, зачіску також. Речі обирала по Інтернету і замовляла службою доставки. Це був типовий приклад панічного розладу.

Тільки далі від дому на 50 метрів, у неї виникала тривога, ноги «підкошувались», запаморочення, серцебиття, розлади ШКТ (пронос, поклики до сечовипускання тощо) і відразу поверталась додому. Це й було проявом уникаючої поведінки.

Читайте також: Як продовжувати жити, коли весь світ злетів з котушок: розмова з психологом Світланою Чуніхіною

На прийомі з’ясувалось, що все починалося з звичайних панічних атак 6−7 років тому, коли пацієнтка почала уникати тих місць, де було страшно, де траплялися панічні атаки, потім все більше і більше жінка обмежувала своє пересування і створила собі зону комфорту вдома, де їй було добре.

Я неодноразово повторював їй, що не потрібно уникати, навпаки йти туди, де погано, прибирати уникаючу поведінку. Головний мозок зрозуміє потім, що немає небезпеки.

Й після місяця сеансів психотерапії пацієнтка позбулась даної проблеми і тепер насолоджується життям.

У моїй практиці зустрічались пацієнти, які навіть з роботи звільнялись, тому що перед плануваннями чи великим скупченням людей в них відразу починались панічні атаки, які проявлялись болем в серці, запамороченням, болів живіт й завершувалось все діареєю. Інша жінка взагалі змушена була одягати на роботу підгузник, третя влітку та весною носила виключно довгі плащі і темний одяг, щоби не отримати так званий конфуз при позивах до туалету. Погодьтесь, такий спосіб життя не надто приємний.

— Як же боротись з проблемою?

— Коли людина фіксується саме на проявах, порушеннях шлунково -кишкового тракту, починає уникати місць, де немає туалету, виходить на вулицю і при позивах повертається додому, поступово розвивається уникаюча поведінка пов’язана з кишківником.Людина починає приймати купу ліків, які, на її думку, можуть покращити стан, особливо приймає їх перед виходом з дому, приймає недоказові ліки при тривозі, перед виходом на вулицю тощо, її стан трішки поліпшується, але в перспективі погіршується.

Читайте також: Почуття невизначеності під час війни: психолог підказав, як з цим впоратись

Тобто прийом ліків при тривозі, при перших болях, бурчанні в животі — це захисна, уникаюча поведінка, яка підтверджує, що небезпека реальна. Хоча її немає. Тобто пронос — це та ж панічна атака (серцебиття, пітливість, порушення дихання), тільки в животі. Якщо ви звернулись до гастроентеролога й виключили захворювання ШКТ, не уникайте, навчайте організм звикати, що нічого страшного не буде, навіть якщо буде боліти живіт, ви поступово повинні привчати організм, що все добре.

Отримання допомоги при тривозі може суттєво покращити як психічні, так і фізичні симптоми. Розмова з фахівцем з психічного здоров’я — хороший перший крок. Подихайте кілька хвилин. Повільне, глибоке дихання допоможе зменшити тривогу і заспокоїти ваш шлунок. Крім того, пацієнтам можуть призначати антидепресанти. Я проти будь-яких обмежень у харчуванні, бо знову таки це буде проявом уникаючої поведінки.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про дуже дієву техніку, за допомогою якої українська співачка долає стрес через війну.
123
Читайте нас у Facebook
та Instagram

Статьи по теме

Последние новости

Paintpad — программа для рисования в… Microsoft Notepad

Читать всю статью

Наши партнёры

UA.TODAY - Украина Сегодня UA.TODAY

Всегда на пути к успеху: EA-LOGISTIC – ваш проводник в международных грузоперевозках.