Зоя показує на нозі шрам від собачого укусу, і він виглядає вражаюче.

— Місяць тому ми з 11-річною донькою поїхали в гості до дідуся в Кагарлицький район і вирішили покататися на велосипедах, — розповідає Зоя Чулу. — Коли наблизились до покинутої ферми, я побачила, що на нас біжить невеликий собака. Він не гавкав, а мчав на мою доньку з явним наміром вкусити. Я інстинктивно в останній момент розвернула свій велосипед, щоб захистити доньку і щоб вона встигла проїхати вперед. Тоді собака вкусив мене за гомілку.

Зоя швидко доїхала до будинку батька, промила рану з милом, залила перекисом водню.

— Родичі дуже злякалися, коли почули, що сталося: нещодавно в селі вже фіксували випадок сказу у кішки, — продовжує Зоя. — Ми з чоловіком швидко поїхали до районної лікарні міста Кагарлик, але виявилося, що приймають там тільки хворих з коронавірусом. Тоді ми терміново вирушили до Києва.

На сайті Київської міської держадміністрації був перелік установ, куди необхідно звертатися тим, кого вкусила тварина. Сказано було, що столичні медустанови повністю забезпечені вакциною для екстреної профілактики сказу. Ми обрали травмпункт в Шевченківському районі, найближчий до нашого будинку.

— Вам надали допомогу?

— Лікарі обробили мені рану, детально розпитали, як все сталося і як поводився собака. Я все розповіла. Але мені повідомили, що вакцини проти сказу у них немає. Коли я запитала, що буде, якщо ін’єкцію не зробити, мені нічого не відповіли. А медсестра порадила нічого не робити і поспостерігати за псом, мовляв, можливо він здоровий. Наступного дня вранці ми приїхали на консультацію до рабіолога в лікарню № 4 Солом’янського району Києва. Лікар відразу сказав, що зараження сказом призводить до смерті. Він при мені почав з’ясовувати, в якій установі можна зробити щеплення, але теж не знайшов препарат.
«Боюся уявити, що було б з моєю родиною, якби ми не знайшли вакцину від сказу. Адже укусив мене собака незабаром померла », — каже Зоя Чулу

У призначенні лікаря, яке показує Зоя, чітко написано: «Показаний курс антирабічного лікування вакцинами «Індіраб» або «Верораб». Але де взяти вакцину?

— Нам пощастило: першу ампулу вакцини ми купили в приватній аптеці, але вона була одна, а потрібно п’ять, — продовжує Зоя. — До того ж довелося купити спеціальну сумку-холодильник, термометр і з усіма сертифікатами доставити ампулу в травмпункт, щоб мені зробили укол. Решту доз вакцини я шукала по всій Україні за допомогою сайту «Є ліки»: на ньому можна подивитися, де в Україні є ті чи інші препарати. Але дані, на жаль, часто не збігаються. У Харкові і на Західній Україні вакцина від сказу була, а в Києві — ні. Найближче місто, де препарат можна було купити, — Житомир. Однак справа не тільки в тому, щоб придбати вакцину. Її потрібно доставити, дотримуючись необхідного температурного режиму. Вакцина коштує близько 500 гривень за ампулу, але доставка обійшлася вдвічі, а то і втричі дорожче.

У свого сімейного лікаря Зоя в перший же день зробила щеплення АКДС, щоб вберегтися від правцю.

— Першого червня я отримала останню дозу вакцини, — говорить Зоя. — Лікарі сказали стежити за температурою, і якщо раптом буде підвищуватись, викликати швидку. В принципі, вакцинацію я перенесла нормально, була тільки слабкість. Також мене попередили, що тепер мій імунітет ослаблений, тому мені не можна перегріватися або переохолоджуватися, не можна пити алкоголь цілий рік, а також заборонено активно займатися спортом.

— Відомо, що трапилося з собакою, який вас вкусив? Адже зазвичай кажуть, що за ним бажано спостерігати.

— Добре, що я не дослухалась до таких порад. Коли мені зробили останній укол, мій тато повідомив, що собака помер. Його цуценят, як говорили люди, з’їла лисиця, а собаку покусала. Я була шокована. Що було б зі мною, якби ми з чоловіком не знайшли вакцину? У мене ж дві донечки, молодшій чотири роки!

Лікар-рабіолог розповів, що укус в нижню частину ноги давав мені приблизно 24 години, щоб встигнути зробити перший укол. А чим ближче укус до голови, тим менше часу залишається на введення вакцини. Потрібно ще відзначити, що термін придатності введених мені вакцин закінчувався першого липня 2021 року. А інших партій не було. Страшно навіть уявити, що буде, коли в Україні вакцину від сказу неможливо буде знайти.

Довідка

Сказ — дуже небезпечне вірусне захворювання, при якому вражаються клітини нервової системи і головного мозку людини. Протікає дуже важко. Летальність практично 100 відсотків при відсутності екстреної вакцинації.

Резервуаром для вірусу є дикі і бродячі тварини (хижаки, різні види гризунів), а також коні і худоба. Передається вірус через слину тварини при укусі.

Інкубаційний період при зараженні на сказ становить від півтора тижнів до трьох місяців, в залежності від локалізації укусу і його глибини. При множинних укусах голови і шиї захворювання розвивається швидко. А якщо укус був одиничним в нижню кінцівку, то симптоми можуть розвинутися через два-три місяці.

Симптоми сказу у людини:

підвищення температури до 37,2−37,3 градусів;

гідрофобія, гіперчутливість до світла і інших зовнішніх подразників;

порушення психіки, незрозумілий страх.

Тому, якщо вас укусила тварина, необхідно відразу звернутися до лікаря. Лікування сказу в активній стадії неможливе. Врятувати може введення антирабічної вакцини і антирабічного імуноглобуліну.

Як повідомляли раніше «ФАКТИ», у кінці квітня в Голосіївському районі Києва скажена лисиця напала на жінку, що проходила повз. А в березні у двох районах столиці було введено карантин по сказу.

Фото з сімейного альбому
46
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter