Багатьом відоме хвилювання перед виступом, під час відповіді біля дошки в школі чи інституті, коли підходиш знайомитися, йдеш на розмову до керівництва і в багатьох інших соціальних ситуаціях. Це нормально, за словами психіатрині Оксани Ведь, бо ми живемо в суспільстві й страх бути відкинутим, осудженим допоміг нашим предкам вижити. Більшість дають собі раду з цим тривожним станом. А от декого таке хвилювання обмежує, тому багато можливостей вони не можуть реалізувати.

— Соціальна фобія зустрічається в 12% людей, що на 3-ому місці серед психічних розладів, — пояснює Оксани Ведь. — Частіше ця фобія починається з підліткового віку, але зустрічається і раніше (у дітей може бути селективний мутизм, як варіант соціальної тривоги). Є генералізовані форми (наприклад, страх спілкуватися з усіма людьми) та ізольовані (їсти на людях, користуватися громадським туалетом та інші).

— Як це проявляється?

— До події — це хвилювання з приводу, як все пройде, прокручування в голові найгіршого сценарію та очікування, що все провалиться. Або навпаки — нереалістичні вимоги до себе всім сподобатися і зробити все ідеально, ретельна підготовка, репетиції. Згадування минулих невдач. Під час події — це зосередження на своїх думках «тільки б не хвилюватися», «виглядають як ідіот». Фокус уваги на тілесних симптомах тривоги (запаморока, тремтіння рук, ніг, голосу, пітливості, серцебиття, почервоніння обличчя, рук та інших), думки, що це побачать інші й подумають, що «я якийсь не такий/дивний/хворий».

Використання «захисної поведінки» для зменшення тривоги: дивитися на одну людину, читати доповідь з листочка, не дивитися на співрозмовника і т.д. Це все посилює тривогу.

Після події — зосередження на невдачах, критичний аналіз себе, «читання думок» інших, що подумали про виступ, прокручування в голові події й, відповідно, переживання щодо наступних, картання себе в «поганому» виступі. Це можуть бути будь-які соціальні ситуації, коли людина в центрі пильної уваги інших людей/людини, навіть похід до лікаря (очікування, що запитають, де були раніше і так пізно звернулися).

— Які прогнози у лікуванні?

— Тут потрібен тільки фахівець. Якщо не лікувати, то стан може погіршуватися і більше обмежувати в житті, може приєднатися зловживання алкоголем, депресія. Якщо звернутися за допомогою — то ефективність психотерапії 60−80%, інколи потрібні антидепресанти.

Раніше лікарка назвала 7 ознак, коли слід йти до психолога.

Читайте також: «Поставте фото рідної людини, що служить, на видному місці»: як підтримати дитину, якщо її родичі на війні

Фото: pixabay.com
199
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter