Популярна акторка та модель Наталія Музичко, зірка серіалу «Розтин покаже», впевнена, що мрії, які вона тимчасово поставила «на стоп», таки здійсняться. Попри все, Наталія налаштована на позитив, бо інакше, каже, просто збожеволіла б. Перші п’ять місяців вторгнення рф вона разом з сином провела за кордоном, але повернулася, розуміючи, що тільки в Україні може бути щасливою.

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Музичко згадала роботу в Естонії, зізналася у своїх страхах та поділилася подробицями зйомок у п’ятому сезоні серіалу «Розтин покаже» (ICTV2).

«Приліт зачепив будівлю, в якій ми знімали»

— Наприкінці березня виходить вже п’ятий сезон популярного серіалу «Розтин покаже». Чим запам’яталися зйомки?ВІДЕО ДНЯ

— Вони відбувалися влітку 2025 року і проходили в дуже комфортному режимі. Пам’ятаю, коли мене запросили на «Розтин», це було як ковток свіжого повітря. Це був мій перший великий досвід участі у кінопроєкті після початку великої війни. Як завжди, під час роботи було багато нових знайомств та гумору. Навіть попри складні умови, в яких ми зараз живемо. Звичайно, були й тривоги під час роботи. А в один з ранків стався приліт, який зачепив будівлю, в якій ми знімали. Довелося на тиждень зупинити роботу.
Наталія Музичко зіграла у серіалі “Розтин покаже”

— Чи можна звикнути на п’ятий рік великої війни до тривог?

— Ні. В мене навіть з’явилися панічні атаки. Коли чую сирену, не біжу в укриття, але дуже нервую, у мене починається тахікардія. Насправді я й не хочу звикати до таких умов. Хоча, буває, якщо довго немає тривог, то починаю нервувати від тиші. Чи просинаюсь уночі, чекаючи на попереджувальний сигнал. На жаль, ми всі травмовані й це з нами назавжди.

— Не шкодували, що, поїхавши у перші місяці війни 2022 року, ви все ж повернулися до Києва?

— Так, у березні 2022 року ми з сином виїхали з країни, бо дійсно було дуже страшно. Поїхали до моєї середньої доньки у Німеччину, де вона живе вже давно. Але я дуже сумувала за домом і не змогла там знаходитись довше пʼяти місяців. Стався парадокс: коли знаходишся за кордоном, більше нервуєш, ніж тут. Не можу пояснити, чому так, але у Києві мені спокійніше. Нещодавно була у старшої доньки, яка живе в Естонії. Коли на телефон приходили сповіщення про тривогу у Києві, я відразу починала нервувати, хоча була у безпеці.

— Можна було залишитися за кордоном заради сина…

— Єгор сам цього не захотів. Тут його батько, друзі та улюблений футбол. Він професійно грає у юнацькій команді київського «Динамо» й хоче будувати тут кар’єру. Впевнена, що мій син — майбутня зірка українського, а може, й світового футболу.

— Ваші доньки обрали творчі професії?

— Старша донька — художниця, вона тату-майстриня. Вчилася в університеті в Польщі. Середня — фінансистка. Ніхто моїм шляхом не пішов.
Акторка із доньками

— Але ви також не відразу стали акторкою.

— Я за професією вчителька російської мови та літератури та англійської мови. Я вступила до університету у 1993 році, і цей факультет вважався дуже престижним. З першим чоловіком ми жили в Естонії, Таллінні. Там народилися мої доньки. Там я починала як модель. Потім працювала на російському радіо як ді-джейка. Коли ми з чоловіком розійшлися, повернулася до Києва, продовжувала зніматися у рекламі, мені почали пропонувати маленькі ролі у серіалах. Врешті я виявилася талановитою ученицею та досить швидко опанувала професію акторки.

«Щоб не зійти з розуму, прилаштовуюсь до обставин»

— Що для вас стало «на стоп» 24 лютого 2022 року?

— Тоді було багато проєктів, репетицій. В один день все припинилося. Коли я повернулася до Києва у серпні, у вересні ми почали вже готувати виставу. Щоб не зійти з розуму, актори почали пристосовуватися до обставин. Всі розуміли, що людям треба відволікатися від реальності, в театр почали ходити більше. Та й ми, актори, також відволікаємось і маємо якусь «копієчку».

— Що зараз вам надає сил?

— Я вирішила, що буду підлаштовуватися до того, що дає мені Всесвіт. Я могла б поїхати, але цього не зробила. Я оптиміст по життю та вірю у краще. Щастя складається з простих речей: прокинутися живим, ранкова кава, зустріч з друзями. Це й тримає.

— А як було до вторгнення?

— Я мала великі кар’єрні амбіції, будувала плани на майбутнє. Хотіла розпочати свій бізнес. Але зараз все відійшло. Просто займаюсь виживанням і ловлю кайф від дрібниць.

— Чи надовго так вистачить?

— Залежить від ментального здоров’я та сили кожного. Я розумію, що треба, як Мюнхгаузен, витягати себе із сьогодення за волосся, бо не знаєш, коли настане твій останній день. Звичайно, як раніше, вже не буде. Війна змінила нас ментально. На жаль…
Акторка з дітьми

— Є речі, про які ви досі мрієте?

— Чим старшою стаю, тим більше розумію, що мрії треба перетворювати на цілі. Мрію жити в мирній Україні, бо саме тут моє місце сили. Хочу, щоб мої діти жили своє найкраще життя. У свій «віш-лист» записала поїздку на Мальдіви та купівлю гаража для машини. Як прийде час, щоб у мене вистачило грошей на підтримку тіла й пластику. Мрію зніматися у класних проєктах і добре висипатися.

— А про кохання?

— Воно в мене є, просто не маю бажання це афішувати… Згадала, що до війни у мене була ідея відкрити салон оренди весільних суконь. Дуже оригінальна, й, можливо, вона таки здійсниться. А ще хотіла бути жіночкою, яка розписує молодят. Виявилося, що для цього потрібна юридична освіта. Але це залишилось моєю мрією — бути тією красивою жінкою, яка розписує у РАГСі.

Раніше в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» акторка Ольга Атанасова, яка зіграла у «Розтині» роль баристи, розповіла про свої страхи, атаку «Шахеда» на її будинок та втому від війни.

41
Читайте нас у Facebook