«Планували, що з пологового я з дитиною поїду у новий дім»

— Вікторіє, як ви з маленьким сином переживаєте постійні тривоги?ВІДЕО ДНЯ

— Ми живемо у будинку знайомої під Києвом, у неї є підвал, і це зручно. Здебільшого атаки відбувається вночі, тоді я кутаю Ярему й ми швидко біжимо вниз. Живемо у такому місці, де все, що летить на Київ, летить повз нас. Але все одно це не можна порівнювати з Соломʼянкою, де я жила ще вагітною. Пам’ятаю, як бігала в укриття з дев’ятого поверху, потім — через два будинки, щоб добратись до паркінгу. А в цей час над головою все вибухало.

— Не думали виїхати з сином з країни?— Я б і рада поїхати, але мені треба працювати, щоб забезпечувати себе та сина. Нам немає на кого розраховувати, фінансової подушки, тому й працюю, як скажена. Навіть, не було часу відновитися, насолодитися материнством.
“Мені треба працювати, щоб забезпечувати себе та сина. Нам немає на кого розраховувати”, — зізнається Вікторія

— А на що ви розраховували?

— У мене була сім’я, чоловік, я була спокійна. Знала, що Володимир буде нас забезпечувати, і ми про це говорили. Будували дім і планували, що з пологового я з дитиною поїду прямо туди. Але… все сталося не так.

— Володимир допомагає зараз матеріально?

— Вже три місяці від нього немає коштів. Спочатку він казав, що буде давати на місяць 15 тисяч. Наче цього має вистачити. Але він відповідав: «Ну, ти ж працюєш, от будемо порівну вкладати». Тепер зовсім перестав. Я так розумію, що він образився на моє інтерв’ю, де я розповіла все, як є. Але побачимо, як далі буде…

— Проте ви довго мовчали.

— Всю вагітність, стиснувши зуби! Виливала біль тільки у свої вірші. Я мовчала й коли народила. Але всьому є межа. Я довго намагалася зберегти сім’ю, пробачала, а потім чула про себе від нього нісенітниці типу: «Я повертався, тому що вона погрожувала покінчити з життям». Я запитала Володимира: «Ти це серйозно?! Ти молив мене, щоб я пробачила, а зараз…» Чи заявляти, що я йому також зраджувала. Це маніпуляція. Якби він публічно попросив вибачення та подякував за сина… Але він досі вважає, що нічого поганого не зробив. Коли я мовчала, його все влаштовувало, але коли я стала говорити…


Читайте також: Після болісного розлучення відома акторка зробила важливу заяву: «Це моя мрія»

«Не знайшлося мудрості завершити нашу історію красиво»

— Ви зізнавалися, що не впізнаєте у поведінці колишнього чоловіка.

— Він навіть речення складає не так, як завжди. Його манера розмовляти… Я не знаю цю людину. Мені його тато каже: «Не розумію, що з ним сталося». Навіть коли він пішов з сім’ї, сказав моїй подрузі, що хотів дитину тільки від мене.— Як Ярема реагує на батька?

— Він позитивний, всім посміхається. Але коли ми разом, звичайно, проситься до мене.

— Хто обрав йому таке красиве ім’я?

— Це я його назвала. Перед пологами Володимир сказав, що хоче зі мною піти на УЗД, побачити сина. Ми вже пів року тоді були не разом. Він хотів назвати сина Нестором, я сказала, що вже вирішила з ім’ям, і озвучила йому лише у пологовому — Ярема. Я зробила єдину помилку: на першому місяці вагітності треба було подати на розлучення й не записувати його батьком Яреми. Тоді б в нього не було можливості маніпулювати сином, бо зараз він весь час ставить мені якісь умови. Хоча іноді мені шкода, що ні у нього, ні у мене не знайшлось мудрості завершити нашу історію красиво.
“Я зробила єдину помилку: на першому місяці вагітності треба було подати на розлучення й не записувати чоловіка батьком Яреми”, — говорить акторка

— Відомо, що у п’ятому сезоні серіалу «Розтин покаже» ви знімалися вже вагітною, зараз йдуть зйомки шостого сезону.

— Так. Ми закінчили знімати 16 вересня, а 5 жовтня я народила. Мала народити через місяць, але далися взнаки нерви під час вагітності. На зйомках ми приховували мій живіт, вигадували костюми. Я-то бачу, що видно, а сценаристи лише в кінці прописали, що я повідомляю коханому про вагітність. Коли мене запрошували на шостий сезон, то моя героїня вже народила. І нам навіть запропонували зніматись з Яремчиком. Він грає нашого з Зиновієм (герой актора Ігоря Портянка. — Авт.) сина. До речі, дуже гарно поводиться на зйомках.

— Думаєте, стане актором?

— Йому обирати. Гадала, що й донька буде акторкою, але так не сталося. Я не наполягаю. Просто буду давати можливість, як і доньці, пробувати себе в усьому. Єдине, на чому я наполягла для доньки, — закінчити музичну школу й вивчити англійську. Тепер пише пісні, працює в іноземній компанії та дякує мені за все.
Вікторія Білан з колегою по сіреалу «Розтин покаже» актором Ігорем Портянком

«Коли на Майдані вибухало, наш театр давав комедії»

— Ви також чудово співаєте.

— Як моя мама, бабуся й тато. Мама з дитинства мене вчила співати багатоголосся, тому у мене ідеальний слух.

— У 2006 році ви навіть посіли призове місце на пісенному конкурсі у москві. Це вам допомогло у чомусь?

— Я зайняла третє місце, конкурс проходив в «Олімпійському». Пам’ятаю, що на всі тури — відбірковий, перший, другий, півфінал, фінал — прилітала до москви на один день: виступала — й додому. Моїй доньці було лише пів року, і я її ще годувала. Може, якби погодилась на умови організаторів, мені це чимось допомогло б. Вони пропонували за пів року зробити з мене зірку, але треба було заплатити 375 000 доларів. У мене, звичайно, таких коштів не було. Тоді мені сказали, що можуть їх вкласти самі, але я маю обслуговувати, кого вони скажуть. Відповіла, що це точно не про мене. Тоді й дала собі слово спочатку зробити кар’єру в кіно.

— Пізніше ви стали однією з популярних акторок Театру імені Лесі Українки. За що вас звільнили?

— Через те, що я активно підтримувала Майдан: ходила туди, носила гуманітарну допомогу. У той час головним режисером був Михайло Резнікович, 2012−2013 роки. Мені дуже не подобалося, що, коли на Майдані вибухало, всі театри закрилися, а наш давав комедії… Я тоді почала переходити на українську мову, заходила у театр зі словами «Слава Україні!», носила вишиванку. Йому це все не подобалось, і він сказав, що такі люди в театрі не потрібні. Я дуже страждала, бо любила цей театр і у мене вже з’явилось кохання.

— Саме там ви познайомились з Ращуком?

— Так, він, ще бувши студентом, з другого курсу грав у виставах Резніковича. Після закінчення університету прийшов у Театр ім. Лесі Українки, і ми були разом задіяні в одній роботі, де довелося довго дивитись очі в очі, потім пішли флюїди. Він довго за мною ходив, я все відмовляла, казала, що набагато старша за нього. А він: «Ти ніколи не пошкодуєш, буду любити тебе все життя». Врешті я «зламалась»: ми почали жити разом, а за два роки одружилися. Весь цей час я не шкодувала, жодного разу він не згадав про вік, все було добре. Якби у нас хоч щось відбувалося за ці роки…

Все зламалося, коли він зрадив. Я дізналась про зраду, почались розмови, Володя плакав, дзвонив тій жінці при мені й казав, що залишається з дружиною. А потім… Це все стало для мене страшним ударом. В той момент, коли він мав мене захищати, він просто втік і морально катував. Я, бувало, плакала, а він: «Мені байдуже, у мене до тебе ніякої емпатії немає».
“Зрада чоловіка стала для мене страшним ударом”, — говорить Вікторія

— Про що ви мрієте напередодні дня народження?

— Хотіла випустити збірку своїх віршів, але забракло часу, не встигла. Тому, скоріше, це буде на річницю Яремчика. У нього зараз лізуть зубки, тому погано спить, ночами я часто пишу вірші, вдень зайнята на зйомках або у своєму театрі.

— А для себе особисто?

— Я не вмію жити без любові. Це настільки комфортно, коли ти любиш і люблять тебе. Ще мрію про день, коли мене перестануть морально катувати. Мрію про велику цікаву роль у кіно — відчуваю, що можу більше. Планую займатись своїм театром, де відновила виставу «Дружини». Мрію про гастролі, щоб заробити гроші на добудову будинку, де ми будемо жити. Через два місяці сину вже рік! Знаєте, інколи мене накриває, бо я не розумію, за що мені таке випробування. Але, з іншого боку, у моєму житті з’явилося стільки прекрасних людей. А головне моє щастя — мої діти, Катруся і Ярема.

Раніше в інтервʼю «ФАКТАМ» популярна акторка, зірка Театру імені Івана Франка Лариса Руснак згадала страх від початку вторгнення, роботу у знищеному павільйоні та запрошення до Парижу.

28
Читайте нас у Facebook