Відомий український журналіст, ведучий ток-шоу «Говорить Україна» (канал «Україна») Олексій Суханов з першого дня війни перебуває у Києві, займається волонтерською роботою та записався до тероборони столиці. Вісім років тому Олексій ухвалив для себе важливе рішення — назавжди залишити росію та прийняти українське громадянство.

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Суханов зізнався, чому не залишив столицю і що дає йому впевненість у нашій швидкій перемозі у війні!

«Щоб записали до тероборони, мені навіть довелося підключити свої знайомства»

— Я в Києві і нікуди не збираюся їхати, — одразу сказав Олексій Суханов. — Це моє місто. Та й куди я міг поїхати?

— Наприклад, у Прибалтику, де маєш квартиру.

— Знаєш, я давно вже вибрав для себе Україну. Це країна, громадянином якої я став. І мені здається, що це було б зрадою — взяти та виїхати. Але при цьому я нікого не суджу. Просто для себе 24 лютого ухвалив рішення. У такі часи треба бути з країною, яку любиш і в яку віриш. Я не роблю зі своєї позиції щось героїчне. Швидше, це прагнення бути гідним України та людей, які тут живуть.
Олексій Суханов: «Мені здається, що це було б зрадою — взяти та виїхати»

— Де тебе застала війна?

— Дома, у Києві. Мене розбудив дзвінок подруги, яка сказала: «Прокидайся, війна». Пам’ятаю, мене просто почало трясти, довелося випити відразу жменю валеріани. Це було жахливо…

— Знаю, що зараз ти записався до тероборони.

— Так й, каюся, для цього мені довелося підключити навіть свої знайомства — просто занадто велика черга охочих потрапити туди. Лише волонтерська та фінансова допомога мене перестали задовольняти. Мені хотілося дій. Зрештою, я підписав контракт і зараз у мене триває тактична підготовка.

Читайте також: «Я заскочив у російський танк, який щойно покинули солдати»: відомий журналіст 11 днів жив на передовій

— Ти колись проходив військовий вишкіл?

— Я навіть в армії не служив за станом здоров’я. Уявити не міг, що в ній будь-коли опинюсь. Але наш трагічний час змусив думати та діяти по-іншому. І зараз я повертаюся із занять у піднесеному настрої. Зрозуміло, швидше за все, мене не пошлють на передову — який із мене вояка, але в тилу на блокпосту я зможу приносити користь.

«Світ дозволив Путіну бути таким»

— Після початку війни хтось із друзів, що залишилися на росії, з тобою зв’язувався?

— У мене є подруга такого «витриманого дисидентства». Вона зі мною зв’язалася, але мені не хотілося б нікого підставляти, бо розумію, в якому Мордорі вони живуть. Пишуть слова підтримки й мої підписники в соціальних мережах — виявилося, що є ще розумні люди. Інша річ, їх дуже мало для того, щоб переламати ситуацію в росії.

— Ти, як людина, яка жила довгий час там, розуміла, що війна таки станеться?

— Я до останнього не вірив, що може розпочатись повномасштабна війна. Пам’ятаю, як 22 лютого ми сиділи на кухні в української художниці Лізи Портнової, а наступного ранку у неї був рейс до Парижа. Вона дуже боялася, а я її заспокоював, казав: «Лети, побачиш, нічого не буде». Я помилявся, як і багато хто. Хоча розумів, що цей товариш із Кремля зовсім божевільний і від нього очікуєш все, що завгодно. Але війну?! Росія повністю наплювала на НАТО та ЄС. І зараз, після всіх цих страшних втрат на війні, Україна має стати центром, навколо якого має вибудовуватися майбутнє Європи. Український народ має стати «основною скрипкою» у всьому цьому європейському оркестрі.
Олексій Суханов: «Я до останнього не вірив, що може розпочатись повномасштабна війна»

— Але путін не один такий божевільний. Що не так із російським народом?

— Знаєш, за всієї моєї ненависті і абсолютно закритого питання росії, я б не ділив людей лише за національною ознакою. Адже Гітлеру вистачило лише кілька років, щоб «вивернути» мізки німців назовні. І до чого це призвело — ми знаємо. Тут питання слабкості людської психології. Я не знімаю провини з росіян — вона на них значною мірою. Але й світової спільноти зокрема. Все, що творив путін з часу свого приходу до Кремля, залишалося безкарним! Світ дозволяв йому бути таким. Європа та США залишилися у своїх старих безглуздих шаблонах світової дипломатії, які вже застаріли.

Читайте також: Застрелитися чи померти від кулі — для путіна надто легка смерть, — Андрій Данилко

— Страх перед росією?

— Вони підсіли на вудку ядерної загрози. До того ж відомо, що багатьох закордонних політиків, по суті, купила росія. Україна залишилася віч-на-віч із загрозою з боку росії. Інші просто стояли осторонь і висловлювали стурбованість. Зараз явно видно, що є чіткий поділ на людей та владу. Я захоплююся позицією простих європейців і дивуюсь позиції політиків. Це як два зовсім різні світи.

«Мрію, щоб Господь зробив нам подарунок на Великдень, і всі орки канули в Лету»

— Думаєш, скільки ще триватиме війна?

— Напевно, це єдине питання, яке зараз усіх непокоїть. Гинуть люди, позбавляються даху над головою — це жахливо. Я навіть почав читати астрологічні прогнози. Думаю, війна триватиме ще кілька місяців. Захід нам допомагає, але маємо різні шляхи. Ми хочемо не лише перемогти, а зробити це якнайшвидше. США хочуть зруйнувати економіку росії, а це довгий шлях. А в Європі лідери виявилися якимись без’яйцевими. При всій моїй повазі, зараз Європа більше нагадує козу, яку веде за повідець США. Думаю, Тетчер, Черчилль і де Голль перевертаються на тому світі, дивлячись на своїх наступників.

— А що кажуть зірки на небі?

— Більшість астрологів наполягають на закінченні війни у ​​травні. Є версія повторного загострення у вересні. А я мрію, щоб орки були розбиті до літа.

Читайте також: Соломія Вітвіцька: «На подвір’я будинку, де живе мій тато, влучила ракета»

Знаєш, на моє життя довелося багато чого. Я пам’ятаю розвал Радянського Союзу. Я переживав його в обласному центрі під Москвою. Холодильник у нашому домі був порожній, а в магазині продавалася одна морська капуста та березовий сік. Думаю, після санкцій, стан справ в росії не буде кращим. Поки що вони просто хорохоряться. Але, як каже моя подруга: «п…е, п… е, ми вас уважно слухаємо». Нормальні люди, яких залишилося небагато, перестали дивитися телевізор. А «одноклітинні»… Ну, що з ними зробиш. Мені зовсім не важливо, що з ними буде. Тому що, як можна було отупіти, щоб нормально сприймати фразу Матвієнко: «росія хоче припинення війни з Україною, розв’язану Києвом».

— Тому ми й переможемо!

— Немає сумнівів! Адже ми ні на кого не нападали, а просто хочемо жити, не озираючись на сусіда, що застряг на рівні совка. І якщо ми зараз його ненавидимо, то це є праведна ненависть. Наш гнів правильний, а закони Всесвіту ніхто не скасовував. Перемога буде за Україною. Мрію, щоб Господь зробив нам подарунок на Великдень, і всі орки канули в Лету, а в нас з’явилася можливість відбудовувати свою країну. Це був би найкрутіший Великдень для всього світу.

— Твої слова та Богу у вуха!

Читайте також: «Мене оточили озброєні до зубів кадирівці»: Юлія Панкова про життя в окупованому Гостомелі

Фото з сайту телеканалу «Україна» та сторінки у Facebook Олексія Суханова
210
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter