Популярний ведучий ранкового шоу «Ранок у Великому місті» (ICTV2), колишній «голос» каналу ICTV, зірка шоу «Таксі» Григорій Герман тримається у важкі часи війни завдяки простим речам: погляду коханої, посмішкам синів, гарним книжкам, весняному сонцю та кулінарії. Цього року допомагати йому пекти паску буде молодший син Лука. А старший, Даня, за словами батька, серйозно захопився історією.

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Григорій Герман розповів про велику втрату, складну зиму та свої сподівання.

«Півтора місяця не було тепла, холодні батареї»

— Григорію, як почуваєтеся на п’ятому році великої війни?ВІДЕО ДНЯ

— Більш-менш, як і всі українці, бо ми все переживаємо разом. Радіємо, що нарешті закінчилася ця зима. Бо була вона дуже складна з усіх поглядів. А як тільки виглянуло сонечко, стало веселіше. Але треба розуміти, що зима закінчилася, а війна — ні. Тому продовжуємо робити свої справи та допомагати нашим Збройним силам.

— Як ви пережили відключення світла, проблеми з водопостачанням та теплом?

— У нас були довгі відключення світла. Півтора місяця не було тепла, холодні батареї. Згодом зважаючи на те, що наш житловий комплекс за розміром приблизно відповідає місту за українською класифікацією (тут живе близько двадцяти тисяч людей), і те, що у нас не було ніякого тепла, нас, згідно з постановою Кабінету міністрів, зарахували до критичної інфраструктури, й після цього стало трохи легше. Коли було світло, вмикали теплі підлоги та кондиціонер на обігрів.

— А як готували?

— У нас електрична плита, і, звичайно, коли не було енергії, то доступу до тепла не було ні в якому вигляді. Ми купили невелику газову плиту, на ній і готували.

— Не думали в той час, що вашій дружині краще поїхати з міста з двома синами?

— В нашій родині це питання час від часу порушується, але традиційно воно відразу й закривається. Тому що ні Іриша, ні діти не вважають за можливе поїхати. Ще на початку повномасштабного вторгнення ми прийняли рішення: якщо разом, то все будемо переживати разом.
Григорій Герман з сім’єю

— Як сини сприймають воєнні часи?

— Старшому вже одинадцять років, молодшому — вісім. Я вважаю, що стан дітей залежить від стану батьків. Якщо батьки спокійні, виважені й головною парадигмою своєї поведінки обирають максимально можливу безпеку та холоднокровно переживають всі моменти, то це передається й дітям. Судячи з поведінки наших дітей, ми більш-менш саме такі батьки. Тому поки нам вдається все витримувати.

— Ходите до укриття?

— Ми живемо за правилами «двох стін», у нас є доволі безпечне місце у квартирі, де ми й переживаємо тривоги. Якщо це посеред ночі, то просто переносимо туди сплячих дітей чи лягаємо вже від самого вечора. Як і всі українці зараз, моніторимо, що й куди летить, та, зважаючи на це, приймаємо рішення. Зрозуміло, про всяк випадок у нас вдома є вогнегасник. Хоча в ідеалі їх має бути два.


Читайте також: «Мрію бути тією красивою жінкою, яка розписує у РАГСі»: акторка та модель Наталія Музичко про випробування під час великої війни

«Досі ця рана болить…»

— Що допомагає триматись, не втрачати надію на п’ятий рік вторгнення?

— Про два-три тижні, які затягнулись на роки, думали ті, хто на початку вторгнення вірив одній відомій людині. Я завжди ставився критично до таких термінів і висловлювався про це. У перший же ранок вторгнення, 24 лютого 2022 року, я сказав собі: це нова реальність, в якій нам треба жити. Те, як було раніше, не повернеться, і той період життя закінчився. Це реальність, в якій нам треба бути активними, реалізовуватися. Коли закінчиться цей період, прийде новий, але й він не буде поверненням до 23 лютого 2022 року. Цього не станеться вже ніколи. Але війна, звичайно, колись закінчиться…

— Коли?

— Можна сходити до церкви й поставити це запитання Богу. Гадаю, ніхто, крім нього, сьогодні не зможе відповісти. Зараз так само, як і протягом останніх чотирьох років, щоб зберігати «клепку» в голові, треба в новій реальності шукати речі, які підтримують. Для мене після такої важкої зими це навіть промінчики сонця, блакитне небо, весняне повітря. У кожного є такі «елементи». Хтось слухає музику, грається з дітьми, висаджує квіти, читає книжки, готує їжу. Ресурс треба шукати в простих речах, але для кожного вони особисті.

— До речі, про їжу. Відомо, що кулінарія — одне з ваших захоплень.

— Це правда. Але, починаючи з кінця січня, у мене був складний період. З життя пішов мій тато, і досі ця рана болить…

В середині березня я знову почав повертатися до того, що вважаю своїм першим захопленням, — кулінарії.

— Збираєтесь порадувати близьких випічкою на Великдень?

— Обов’язково. Цього року молодший син дуже хоче приготувати щось солодке з тіста. Тому, гадаю, разом ми зробимо тісто для паски. Він цікавиться кулінарією більше, ніж старший. Зі старшим, який захоплюється історією, більше розмовляємо про книжки, літературу, цікаві факти.

— Діти дивляться проєкти з татом?

— Частіше за все ні. Коли виходить «Ранок у Великому місті», вони чи досипають ще пів години, чи збираються до школи. Причому це відбувається в авральному режимі. Тому ми телевізор не вмикаємо, щоб усе встигнути.
Ведучі ранкового шоу “Ранок у Великому місті”

— Вже третій рік ви працюєте в команді «Ранку у Великому місті».

— Я прийшов у проєкт з початком його відродження після повномасштабного вторгнення. Але ця історія дуже цікава, бо я, як співали «Брати Гадюкіни»: «вернувся домів». Канал ICTV завжди був для мене рідним домом, я почав тут працювати ще у 2000 році. Тоді прийшов як «голос» каналу. Потім були різні проєкти. Тому, коли запропонували стати одним з ведучих ранкового шоу, для мене було відчуття, що я вернувся домів.
Команда “Ранку у Великому місті”

— Багато хто пам’ятає вас як ведучого популярного шоу «Таксі».

— Так, у 2013 році ми зробили сезон для каналу ICTV. Дознімали його, коли розпочалася Революція гідності. Ми тоді їздили містами України і два дні перебували у Львові. Якраз тоді, коли на Майдані почали збиратися люди.

— Чи думали ви на початку вторгнення, коли майже все стало «на стоп», що ваша професія повернеться?

— Я був у цьому абсолютно впевнений. Як і у тому, що ми відіб’ємось. Бо ворог не розрахував багато чого, у тому числі — силу єдності українського народу.

Раніше зірка серіалів «Служба 112», «Жіночий лікар» Катерина Вишнева розповіла «ФАКТАМ» про випробування під час великої війни.

83
Читайте нас у Facebook