В Україні опубліковано результати дослідницького проєкту «Цифрова економіка: вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», який було проведено Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) за ініціативи Хуавей Україна.

Цей дослідницький проєкт передбачає аналіз моделі цифрової економіки України, впливу ІКТ на людський капітал, загальнонаціональне опитування «Вплив ІКТ на цифрову економіку та майбутні робочі місця в Україні», підготовку звіту (монографії), розробку практичних рекомендацій «Дорожня карта розвитку людського капіталу для цифрової економіки України: перехід до моделі цифрової економіки «Інноваційний хаб» 2021–2030», створення Глобальної дослідницької мережі цифрової економіки, освітні заходи.

Одним із компонентів дослідницького проєкту було опитування, яке пройшло в період з листопада 2020 р. до лютого 2021 р. Воно охопило 1 181 особу у всіх регіонах України. Серед опитаних були представники академічної спільноти, державної служби, бізнесу і підприємництва, громадських організацій та особи, що тимчасово не працюють.

Ось деякі підсумки опитування, які представляють думку опитаних про вплив ІКТ на життя та розвиток економіки, вибір сфери для працевлаштування та освіти:

• 84% жінок та 75,4% чоловіків очікують позитивних наслідків від розвитку ІКТ в Україні для економіки, суспільства, особисто для себе.
• Найбільш затребуваною професією, пов’язаною з ІКТ, серед жінок є фахівець із кібербезпеки (82,4%), а найменш затребуваною — експерт зі створення цифрових двійників (36%).
• Найбільш затребуваною професією, пов’язаною з ІКТ, серед чоловіків є фахівець із кібербезпеки (71,7%), а найменш затребуваною — куратор особистих даних (36,8%).
• Топ-3 факторів впливу розвитку ІКТ на працівників: поява нових форм зайнятості (дистанційна, фріланс тощо), жінки — 62,7%, чоловіки — 50%; можливості гнучкого графіку роботи, жінки — 62,5%, чоловіки — 48,8%; формування нових цифрових навичок, жінки — 62,5%, чоловіки — 49,2%.
• На думку респондентів, наразі найбільш диджиталізованими є такі сектори економіки України: інформація та телекомунікації (68,6%), оптова та роздрібна торгівля (65,9%), фінансова та страхова діяльність (58,7%), креативні індустрії (57%), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (54%).
• Опитувані вважають, що найбільший потенціал для цифрової трансформації мають охорона здоров’я і надання соціальної допомоги (60,5%), добувна промисловість і розроблення кар’єрів (59,6%), каналізація, поводження із відходами (58,9%), державне управління й оборона (58%), переробна промисловість (58%).

«Наше дослідження «Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський капітал та формування компетентностей майбутнього» ґрунтується на найефективнішій моделі взаємодії університетів, влади та бізнесу, відомій у світі як потрійна спіраль», — говорить про цінність партнерства д.е.н. Лариса Антонюк, професорка, проректорка з наукової роботи, директорка Інституту вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Як повідомила Антонюк, для покращення обізнаності всіх зацікавлених у цифровій економіці важливу роль відіграє економічна журналістика. У Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відкрилася інноваційна освітньо-професійна програма «Економічна журналістика». Вона спрямована на підготовку журналістів із сучасним економічним мисленням, які вміють аналізувати економічну інформацію та ефективно комунікують з аудиторією про те, що відбувається в економіці цифрової доби.

Зазначимо, що вільний доступ до всіх результатів дослідження надано усім зацікавленим на вебсайті КНЕУ за наступним посиланням.

Джерело: КНЕУ